Про вісім блаженств

---

Цими весняними днями, коли усе сотворене прокидається з новою силою та береться молодими пагонами, щоб зацвісти надією, минає чергова річниця народження для неба умиротвореного пастиря та великого праведника Миколая Чарнецького, що уже понад п’ятдесят років залишається особливим пристановищем та Божою силою для тисяч зболених сердець.

З цієї нагоди бажаємо ділитись з Вами короткими роздумами блаженного Миколая, котрі вперше публікуються для широкого загалу. Це є реколекції виголошені ним у 1928, 1934 і 1942 роках.

Хоч виголошені, як живе слово, багато років тому, ілюструють незвичну здатність довіряти та вчитись любити добро. Щоб передати дух цього святця залишаємо мову оригіналу.

Реколекції. 1942 рік.

Про вісім блаженств.

Вибір апостолів – це були перші підвалини для основання Церкви. Це вже були головні стовпи майбутньої Церкви. І від тоді Христос почав голосити свою науку. Всі були жадні Його слова. Для нас буде важною та наука Христа, в якій викладає кодекс своєї Церкви, кодекс що є основою етики, назначає мету та нагороду. Це є так звані «Блаженства». Вони є золото. Драбиною до щастя. Чоловік бажає того щастя й неспокійне його серце, доки його не осягне. Заходить питання: Де ж те щастя? Правдиву відповідь дає нам Христос у своїй науці.

1.«Блаженні убогі духом, бо їх є Царство Небесне».
Світ гонить за багатством. Скільки то не раз люди поносять жертв, щоб осягнути багатство. Скільки не раз при тому людської кривди, несправедливості. Жажда багатства бере в полон людські серця, засліплює їх. Багатство для них –[є] всім. А як противно вчить Христос! На першому місці ставить Він не багатство, а убозство. «Блаженні убогі духом»! Вчить не цінити собі багатство, а як хто його має, не прив’язуватися до нього. Ми повинні перш за все шукати Царства Небесного, що його обіцює Христос усім тим, що будуть справді убогі духом.

2.«Блаженні плачучі, бо вони будуть потішені».
Того не зносить людське вухо, бо ж чоловік хоче веселитися. А Христос проголосив цілком противний закон. І так треба плакати за свої і інших гріхи, коли чоловік свідомий кривди, що заподіяв Богові. Такий смуток Бог щедро нагороджує. Нагороджує тих, що оплакують чужі провини, сумні часи в історії Церкви, що наполегливо стараються про кращу зміну для Церкви.

3.«Блаженні лагідні, бо вони наслідять землю».
Щоб наслідити землю, погани вели жорстокі війни. Христос протиставить жорстоким людям – лагідних і їм власне обіцяє наслідство землі. Тут Христос кладе велику вагу на лагідність і терпеливість.

4.«Блаженні голодні й жадні правди, бо вони наситяться».
Голод і спрага чоловікові дуже докучають і він бажає за всяку ціну насититися. Але крім тілесного голоду й спраги є голод справедливості, добра і правди. Той голод духа є щось благородного. Чоловік не може кормитися ложжю, а знайде заспокоєння тільки в здобутті правди.

5.«Блаженні милосердні, бо вони милосердя доступлять».
Погани й не знали милосердя, уважали його за слабість, за щось негідне людини. Інакше проповідує Христос, проповідує словами й цілим своїм життям. Від Бога ми конче мусимо доступити милосердя, але й від нас Він його жадає. За наше милосердя колись нас на страшному суді нагородить, а за брак милосердя – відкине.

6.«Блаженні чисті серцем, бо вони Бога оглядатимуть».
Давніше володарі не показувалися перед народом і тому побачити володаря являлося великим щастям. Але чим є земський володар супроти Бога? Яке це щастя оглядати Бога, невисказану Красу! А щоб оглядати Бога, треба бути чистим. Хіба не треба доказувати, що невпорядковані обичаї, розпуста, яка затоплює тепер цілий світ, не приносить щастя, а руїну цілим народам. Хто хоче побачити Бога, мусить позбуватися змисловості, перебуваючи або в дівицтві, або провадячи чесне подружнє життя. Бо тільки тоді буде запорука оглядання Бога.

7.«Блаженні миротворці, бо синами Божими назвуться».
Багато людей шукає спокою, але мало є правдивих миротворців. Миротворці це ті, що шукають миру з Богом. Щастя для нас є коли совість запевняє нас, що ми в гармонії з Богом. Хто витриває в тій гармонії до смерті, одержить вічну нагороду, Боже синівство. Тому нам треба уникати того всього, що псувало б той наш мир. Пам’ятаймо, що ми як не сини Божі, то конечно сини диявола, що ніколи не має мира.

8.«Блаженні переслідувані за правду, бо їх є царство небесне».
Хто піде за наукою Христа, хай буде приготований і на переслідування, бо ж грішний світ не любить, щоб йому хтось противився. Христова Церква має багато знаних і безіменних мучеників, що радо приймали переслідування і мученичу смерть, що не жаліли дочасного життя і земських дібр, а прагнули тільки одного – слави Божої і небесного царства. Нав’язуючи до того, Христос говорить: «Блаженні Ви, коли вас ганьбитимуть і переслідуватимуть і злословитимуть із-за мене. Радуйтеся й веселіться, бо ваша нагорода велика на небі». Ці слова маймо в тямці через ціле наше життя.

Припадімо до стіп Христа, узнаймо, що Його наука одинока принесе щастя. Просімо Христа, щоб ми перенялися його наукою, бо тільки тоді на землі буде мир, колі всі як слід зрозуміють Христове Євангеліє і підуть вслід за ним.

Молитва за прославу.

О мій Боже!
З глибини моєї душі віддаю
поклін Твоїй безмежній Величі.
Дякую Тобі за ласки й дари,
що ними Ти наділив Твого вірного
слугу блаженного священномученика
Миколая Чарнецького.
Прошу Тебе, прослав його
також і на землі. Благаю Тебе,
уділи мені в своєму
Батьківському милосерді ласку
(намірення), про яку Тебе покірно молю.
Амінь.

Якщо за посередництвом блаженного священномученика Миколая Чарнецького були вислухані Ваші молитви і Ви отримали потрібні ласки від Господа, просимо надсилати повідомлення про них за такою адресою:

вул. Замарстинівська, 225
м. Львів, 79068
Тел.: (032) 231-63-57
чи на email: mcharneckuj@gmail.com

Підготувала с. Альойзія Рондяк, Згромадження сестер св. Йосифа ОПДМ