Про молитву

---

Цими весняними днями, коли усе сотворене прокидається з новою силою та береться молодими пагонами, щоб зацвісти надією, минає чергова річниця народження для неба умиротвореного пастиря та великого праведника Миколая Чарнецького, що уже понад п’ятдесят років залишається особливим пристановищем та Божою силою для тисяч зболених сердець.

З цієї нагоди бажаємо ділитись з Вами короткими роздумами блаженного Миколая, котрі вперше публікуються для широкого загалу. Це є реколекції виголошені ним у 1928, 1934 і 1942 роках.

Хоч виголошені, як живе слово, багато років тому, ілюструють незвичну здатність довіряти та вчитись любити добро. Щоб передати дух цього святця залишаємо мову оригіналу.

Реколекції. 1942 рік.

Про молитву.

Душа, порушена Божою ласкою, хотіла б працювати над своїм освяченням. Вона робить постанови й повинна б їх зреалізувати, інакше успіх був би тільки часовий. Але витривати в цьому о власних силах неможливо. Мусимо проте шукати середника, щоб допоміг нам в тому, а тим середником є молитва.

Сьогодні застановимося над конечністю, достоїнствах, прикметами доброї молитви.

Молитва є конечна. «Без мене не можете нічегоже». Без помочі Христа не можемо мати ані світла віри, ані пізнати таїнства, ані праведно жити. Як занедбаємося в молитві, то чуємо, як скоро душа наша якби загибає. Душа віддаляється тоді від свого ідеалу, злі люди допомагають тому, а диявол також не спить – і душа може упасти. Та Христос обіцяв нам допомогти, як ми тільки будемо просити того в Нього. Без молитви не можна бути ані добрим християнином, ані священиком. Треба переконати себе, що через молитву можемо все осягнути. Христос під присягою пообіцяв сповните те, про що будемо Його просити. «Істинно, істинно говорю вам: коли попросите чого Отця, дасть вам в ім’я моє» (Й. 16, 23).

Які повинні бути прикмети нашої молитви?

Передовсім мусить вона бути покірна. Ми мусимо мати низьке розуміння себе як той митар. Кожний іспит совісти дає нам до того обильний матеріал. Являймося перед Богом як жебрак, що просить милостині. Гарним взором покірної молитви є митар, жінка хананейка, яка хоч упокорена Спасителем, не перестала просити, доки не одержала того, про що просила.

Молитва повинна містити в собі довір’я, надію. Покірним нам легше бути. Але довіряти – тяжко, навіть людям духовним. Ми забуваємо, що молитва опирається на заслугах Христа, а не ради наших прохань. Тому нам треба уповати на заслуги Христа, бо в них міститься все, якщо тільки відноситься до слави Божої і до спасіння душ. Знали про це святі й піднімалися великих подвигів, маючи при тому велике довір’я до Бога.

Наша молитва повинна бути витривала. Ми повинні завжди молитися, хоч би нас Бог зараз і не вислухав.

Дальше мусимо мати в молитві чистий намір. В молитві ніколи не шукаймо себе.

Треба знати, що молитва не ограничується до певного числа усних молитов; кожне піднесення думки до Бога становить теж нашу молитву. При молитві вистерігатися добровільного розсіяння, також контакту з людьми, що відтягали б нас від молитви. Не треба знеохочуватися, як не дістаємо потіхи в молитві. Як терпимо на сухість в молитві і переборюємо себе щоб молитись, то така молитва Богові ще миліша.

Молитва - то акт гідності, це розмова з Господом Богом. Як хто добре, щиро молиться, то не відчуває змучення.

Найкращим взором молитви є для нас Христос. Він був молитвою, стало в злуці з Своїм Небесним Вітцем. Уявляючи, собі Христа на молитві просімо у Нього ласки добре молитися, бо як тільки будемо здаватися на власні сили, то легко можемо зневіритися, а то й упасти. Як будемо молитися, то вимолимо багато ласк не тільки для нас самих, але й для тих, що їх Бог нам повірить. Амінь.

Молитва за прославу.

О мій Боже!
З глибини моєї душі віддаю
поклін Твоїй безмежній Величі.
Дякую Тобі за ласки й дари,
що ними Ти наділив Твого вірного
слугу блаженного священномученика
Миколая Чарнецького.
Прошу Тебе, прослав його
також і на землі. Благаю Тебе,
уділи мені в своєму
Батьківському милосерді ласку
(намірення), про яку Тебе покірно молю.
Амінь.

Якщо за посередництвом блаженного священномученика Миколая Чарнецького були вислухані Ваші молитви і Ви отримали потрібні ласки від Господа, просимо надсилати повідомлення про них за такою адресою:

вул. Замарстинівська, 225
м. Львів, 79068
Тел.: (032) 231-63-57
чи на email: mcharneckuj@gmail.com

Підготувала с. Альойзія Рондяк, Згромадження сестер св. Йосифа ОПДМ