Відбулась Свята Місія в Кохавині

---

Свята Місія... Час, коли можна справді зупинитися і задуматись над своїм життям, час, коли в тишині чується Божий Голос, що промовляє до тебе, час, коли душа воскресає для Христа і з’єднується з ним. Це щастя прийшло і на парафію Покрови Пресвятої Богородиці в смт. Гніздичів-Кохавина.

Особливістю місії було те, що кожний день мав свій особливий неповторний характер.

Субота, 28 вересня, не дарма носила назву «День зустрічі» і слова Святого Письма, які допомагали відчути ізюминку цього дня, були такі: «Сьогодні маю бути в твоєму домі…» (Лк. 19, 5). В цей день процесійно відбулася зустріч місіонарів-редемптористів: о. Романа Жиравецького, о. Петра Ковальчука, бр. Володимира Борейка, бр. Івана Павликівського і с. Софію Чуму. Опісля біля брами о. Петро Лоза урочисто передав ключі парафії, і від цього моменту місіонарі стали господарями на період місії. Відслуживши молебень до Богородиці, проповідники у храмі проголосили вступну науку.

Неділя, 29 вересня, була «днем Господнім» і головною цитатою для роздумів була: «Так Бог полюбив світ…» (Ів. 3,16). Після кожної Святої Літургії звучала місійна наука, а ввечері відбулася зустріч з дітьми, яка відбувалася також кожний день до закінчення місії. Опісля зустрічі з малечею відбувся Молебень до Богородиці, з місійною наукю та походом до чудотворного джерела, де всі спільно молилися вервицю. На завершення дня відбулась зустріч з молоддю в храмі, де до місіонарів долучились ще о. Віталій Назар та с. Тереза Водяна.

Наступні дні мали спільну рису: о 8.00 служилася Літургія за померлих з місійною наукою, о 17.00 діти мали зустріч разом з братами і сестрами; о 18.00 правилася Служба Божа за здоров’я і всяке прошення, після якої також була місійна проповідь. Та кожний день мав свою унікальну рису, що робило його неповторним і незабутнім.

Понеділок, 30 вересня, став «Днем відкупленням» і домінуючими словами для душі були: «Христос нас визволив на те, щоб ми були свобідні» (Гал. 5.1). Ввечері відбулася надзвичайно цікава подія – молитва подяки і благословення плодів, після якої кожний міг скуштувати шматочок хліба з медом. Потім відбулась зустріч з молоддю.

Вівторок, 1 жовтня, був для парафіян днем «Молитви і покути», і будуючою думкою були такі слова Євангелії :«Як же згрішить хтось, ми маємо заступника перед Отцем Ісуса Христа…» (1 Ів. 2,1). Зранку була тільки Служба Божа за здоров’я і всяке прощення, а ввечері парафіяльна спільнота на чолі з місіонарями розпочала хресну дорогу вулицями парафії, під час якої всі мали змогу відчути, наскільки Бог полюбив нас, що Сина Свого Єдинородного дав розп`ясти на хресті, щоб ми мали життя вічне.

Середа, 2 жовтня, прибула до нас як «день Життя», і цитатою дня була: «Я є Дорога, Правда і Життя…»(Ів. 14,6). Цей день запам’ятався тим, що ввечері відбулася віднова хресних обітниць.

Четвер, 3 жовтня, був «Днем богопосвячених осіб», і головною іскрою були такі слова: «Хто хоче йти за мною, нехай зречеться себе самого…» (Мк. 8,34). Цього дня до нас прибув великий редемпторист, блаженний владика Миколай Чарнецький. Тому ввечері відбулося виставлення правиці Миколая, після чого спільнота молилася Молебень до М. Чарнецького, молитви на оздоровлення з помазанням оливою. А опісля була станова наука для жінок.

П`ятниця, 4 жовтня, залишилася в пам`яті як «День родини», і словами, які нам відкривали суть цього дня, були: «У мені перебувайте - а я у вас!» (Ів. 15,4). Цього дня о 17.00 відбулася зустріч з молитовними спільнотами. І ввечері парафія пережила надзвичайно цікаве дійство – віднова подружніх обітниць, також після чого чоловіки мали станову науку.

Субота, 5 жовтня, була «Днем пам`яті», і основною думкою цього дня була: «Хто в мене вірує, той навіть вмерши – житиме» (Ів. 11,25). Цього для о 17.00 відбулося благословення дітей і батьків та вагітних жінок мощами св. Герарда і після Служби Божої парафіяльна спільнота вирушила на кладовище, де помолилася панахиду за всіх померлих. А опісля були станові науки для хлопців і дівчат.

Неділя, 6 жовтня, була «Днем Воскресінням» і воскресним променем стала цитата Святого Письма: «Ви - сіль землі» (Мт. 5,13). Цього дня була Служба Божа о 8.00 і о 10.30, та ця неділя мала завершальний характер, тому після другої Літургії було благословення і освячення місійного хреста, похід із ним навколо храму і уділення повного відпусту для всієї парафіяльної спільноти.

Також під час місії проводилися відвідини домівок, поліклініки, різноманітних установ, що знаходяться на парафії, а також зустріч в школі з дітьми, вчителями, зустріч з медиками.

Дякуємо Богові за те, що Він поблагословив спільноту цими святими місіями, які надовго залишаться в серцях кожного, хто приймав участь в них.

бр. Роман Бобков, новик-редемпторист