"Шлях до зцілення"

---

Сплетіння суму і пам'яті про Героїв України, покори, умиротворення, примиренні з Найбільшою Любов'ю, разом із ангельськими співами сестер в умі, у грудях, у кожній клітині тіла, потоком віри і свободи зцілює серце, душу, тіло, скріплює сили на нову історію життя... Напевне, це Чарнецький у святості Божій безмовним тихим словом змінює моє єство...

Вдячна реколекційному дому Львівської провінції редемптористів за теплий і гостинний прийом. В особливий спосіб дякую отцеві Віталієві, отцеві Петру, сестрі Наталі та сестрі Терезі за чудову організацію та проведення реколекцій з блаженним Миколаєм Чарнецьким "Шлях до зцілення".

Нехай Бог благословить Вас, вашу працю, подасть сил та ревності на шляху до зцілення людських душ!

Наталія Пігель, учасниця реколекцій


Хочу поділитися з усіми своїми думками і емоціями пережитими впродовж реколекцій з бл. Миколаєм Чарнецьким (І етап) – «Шлях до зцілення», які відбувалися з 21 по 23 лютого 2014 р. у реколекційному домі Львівської провінції редемпористів при монастирі св. Альфонса на Голоско у Львові.

Особи, які зголошуються на такі реколекції, йдуть туди з надією на духовне зцілення, на вирішення певних проблем, шукають душевного спокою. А цього разу ще й додаються тривоги і неспокій за власну Батьківщину, які, без сумніву, супроводжують усіх небайдужих людей (дані реколекції відбувалися під час трагічних подій Євромайдану). Тому вони були додатково актуальними і потрібними  для всіх учасників.

Коротенько наведу розпорядок реколекцій в хронологічному порядку.

Розпочалися вони в п’ятницю ввечері молебнем до бл. Миколая Чарнецького (служив о. Віталій). – Вечеря. – Невеличка перерва. – Ознайомча зустріч, на якій кожний представився і розповів про свої очікування від реколекцій, а дехто ще й ділився своїми переживаннями, яких терпить. – Знову перерва, після якої сестри Наталя і Тереза провели Першу реколекційну науку, на якій, на основі історії життя бл. Миколая Чарнецького, було показано, що святі такі ж самі люди, як і ми всі і впродовж життя стикаються з такими ж труднощами і спокусами. Постійна праця над собою і молитва з Божою допомогою дозволяли їх стати святими, як і власне кожному з нас таке є під силу. Після науки ми помолилися Панахиду за жертв Євромайдану. – Час на роздуми, особисту молитву і час для сну.

Субота розпочалася з Утреньої та Святої Літургії з Панахидою (служив о. Віталій). – Сніданок. - Друга реколекційна наука була на тему свободи. Ми розмовляли зі сестрою Терезою про наші людські потреби, про те, що може бути, якщо занадто перейматися ними і як потрібно насправді дивитися на ці потреби, щоб не узалежнюватися від них, а бути вільним. – Час для роздумів. -  Наступну науку (третю) провів о. Петро. Він нам розповідав про почуття. На прикладі Ісуса Христа ми роздумували про всі почуття і емоції, які відчував Христос і, які відчуває кожен з нас. – Обід. – Час для відпочинку і роздумів. – Четверту реколекційну науку про прощеня проводив о. Віталій. Розглядали шлях до прощення через подолання трьох ступенів примирення: примирення з собою, примирення з ближнім і примирення з Богом. – Час на особисту розмову, сповідь і розмову (ми попередньо записувалися до отців Віталія та Петра на сповідь/духовну розмову і до сестер Наталі і Терези на духовну розмову). – Акафіст до бл. Миколая Чарнецького. – Вечеря. – Пів години вільного часу.  – Спільна вечірня зустріч, на якій ми подивилися відеоролик про жертв-героїв Майдану, помолилися за них. Опісля лише при світлі запалених, котрі були у кожного, бажаючі виходили до мощей бл. Миколая Чарнецького і промовляли свої прохання до Господа після чого всі співали пісню «І все чого б ви не просили у Моє ім’я». – Час для роздумів, особистої молитви і сну.

Неділя. Утреня та Свята Літургія з Панахидою (служив о. Петро). – Сніданок. – Екскурсія до музею бл. Миколая Чарнецького, що знаходиться в монастирі. Брат Сяргєй дуже гарно провів нам цю екскурсію, а потім ще о. Віталій нам відповідав на питання про історію редемптористів. – Сестра Наталія підбила підсумки нашого трьохденного зцілення, а після було кожному надане слово, в якому ми висловлювали наші почуття після даних реколекцій…

А на цьому варто закцентувати більше уваги. Особисто я очікував знайти якісь відповіді на свої особисті запитання, але, щоб осягнути настільки всього, що я осягнув, навіть собі не міг подумати. Це, насамперед, душевний спокій, облегшення від старих мук, які сиділи і гризли мене зсередини, відчуття радості і благодаті, впевненість у собі, відповіді майже на всі запитання, які мучили. Можливо не кожен вже під кінець реколекцій всього цього осягнув, можливо ще вдома під час роздумів дещо дійде до сердець всіх решти учасників. Але, судячи з нашого останнього ділення пережитттями, можу впевнено сказати, що абсолютно кожен задоволений від проведеного часу, абсолютно кожен відчував спокій і мир у своєму серці і на 100% точно дані реколекції наблизили кожного з нас до пізнання Бога.

Направду, все було настільки чудово, що навіть немає до чого «придертися». Це і порядок проведення реколекційних наук і їх теми, це і грамотно встановлення перерви між цими науками, під час яких можна пороздумувати і помолитися, це і надзвичайно зворушуючи пісні сестер разом з їхніми прекрасними голосами, і сповідь чи духовна розмова, і приємна дружня атмосфера, і чистота в кімнатах, і смачна їжа. Все це дало можливість трохи відірватися від буденності і чудово відпочити як духовно, так і фізично.

І все це заслуга організаторів даних реколекцій: о. Віталія Назара, с. Терези Водяної, с. Наталі Коромець, о. Петра Ковальчука, всіх, хто нам готував їжу, хто підготував кімнати для проживання і всіх, хто ще залучений, але яких я не згадав через незнання. Велика їм всім подяка!!!!

Закликаю всіх, хто вагається чи брати участь у реколекціях, НЕ вагайтесь! По можливості зголошуйтесь та записуйтесь і ви відчуєте на собі, що все вищенаписане це не просто якась вигадана історія, а, що це дійсно правда.

Орест Апостолюк, учасник реколекцій