Реколекції «зірочок»

---

Кожна людина потребує оновлення. Є дуже важливо знайти хоча б трішки часу , щоб побути на одинці з собою, з Богом , своїми думками і задуматись над своїм життя.

Дуже радісно з того, щоб нам випала чудова можливість поїхати на реколекції. Цього року наша спільнота духовно відпочивала у м. Зборів, в монастирі сестер Матері Божої Фатімської. Ми довго чекали цих реколекцій, мабуть кожен з нас очікував від них чогось нового і хотів знайти відповіді на свої питання.

В дорогу ми вирушили разом з о. Петром Лозою, редемптористом і с. Анною Василик, ЗСНСМФ. Дорога була довга, ми добирались електричками. Прибувши на місце, ми відчули теплу атмосферу і гостинність сестер, що допомагали і були разом з нами впродовж цих 3 днів.

Наш день був чітко розписаний, так що нудьгувати ми не мали часу. День починався зі св. Літургії, щоб послухати слово Боже. Після служби був сніданок, потім духовна наука. Протягом зустрічей, ми старались кожне слово зрозуміти і закарбувати у своєму серці. Ми уважно слухали науку с. Романи та роздумували над Блаженствами. «Жити по-правді в наш час напевно є дуже важко. Кожна людина, яка хоче жити правдою в своєму житті наражається на зневагу, насмішки, а то і небезпеку , але тільки правда та справедливість можуть нас визволити , та зробити щасливими».

Далі по розпорядку був вільний час, під час якого ми роздумували над словами сестри і мали можливість почитати сторінки Біблії. Молились вервицю, Вечірню.

У суботу ми ходили до Зборівського музею, де нам розповідали про Зборівську битву 1649 року. Нам було цікаво слухати, адже це є частина нашої історії. А у вечері у нас була святкова вечеря з сестрами, під час якої с. Святослава поділилась з нами про переслідування нашої церкви в підпіллі і як було важко у ті часи. Сестра Вероніка співала під гітару свої пісні.

Звичайно що нам дуже хотілось щоб наші реколекції продовжувались, але вже час повертатись додому до своїх проблем і турбот. Протягом цих реколекцій ми відкрили для себе щось нове і стали сильнішими, збагатились духовно, знайшли відповіді на свої питання і душевні хвилювання. За ці дні ми всі зблизились, адже серед нас були нові члени спільноти.

Аня Салій, «Кохавинські зорі»