Великдень у Кохавині: позавчора і післязавтра

---

«Це день, що його створив Господь,
 тож радіймо і веселімся в нім»

ПОЗАВЧОРА:

Страсна п’ятниця. Розпочавши в четвер увечері прочитання Страстей Христових, кохавинська спільнота рано-вранці урочисто виставила Плащаницю. Ніби уся природа завмерла - чекає на щось. У той час монахи нашого монастиря зробили об’їзд довколишніми парафіями і відвідали Плащаниці, віддаючи шану померлому Ісусові. Процес підготовки до величного свята триває. Парафіяльна молодь організувала варту біля гробу Христового. Відправили Єрусалимську утреню. Увесь день та ніч в храмі лунали пісні, читання Діяння Святих Апостолів. Всі в очікуванні…

ВЧОРА:

Субота. День розпочався з Вечірні з Літургією святого Василія Великого. В часі неї ігумен о. Володимир Груца нагадав, що наближається радісний час для усіх християн, тому по особливому ми маємо застановитися над подією Воскресіння Ісуса. Але цю подію варто осмислити через призму власного воскресіння. Небо було вкрите темними хмарами, ніби сама природа сумувала за померлим Христом. Після обідній час відзначився першими вже передсвятковими кроками: на лоні живої природи перед собором відбулося традиційне суботнє освячення великодніх кошиків. Під час окроплення отець Володимир встигав поспілкуватися з прихожанами та парафіянами: бажав гарних свят, нагадував про час відправ, а найменших остерігав: «Пильнуйте кошик, аби кріт нічого не вкрав!» Залишилося декілька годин… останні традиційні приготування… робота кипить!

СЬОГОДНІ:

Неділя. ВОСКРЕСІННЯ ГОСПОДНЄ!!! І ось, хоч на календарі ще субота, але вже увечері розпочинається цикл святкових відправ, щоб за якісь дві-три години почути по всьому світі: «Христос воскрес!». Надгробне, в часі якого було занесено Плащаницю до святилища, за ним вихід усіх на подвір’я храму. Процесія, звук дзвонів та святковий дух створив атмосферу, яка примусила усміхатися кожного. Розпочалася Воскресна утреня. Храм поступово наповнювався людьми. В Часі Божественної Літургії декілька сотень голосів в ніч на 20 квітня співали радісну новину: «Христос воскрес». Також звучало Євангеліє в чотирьох мовах: грецькій, латинській, церковнослов’янській і українській. Зранку, після другої святкової Літургії, в монастирі відбувся спільний великодній сніданок, де освятився кошик-стіл. Після обідньої Вечірні монастирська спільнота організувала з окремими «зірочками» парафіяльні гаївки для усіх бажаючих та охочих. Констатуємо факт: ремінь найпопулярніша і найочікуваніша гра. Сьогодні у нас була, мабуть, перша гроза від початку весни.

ЗАВТРА:

Понеділок. В народі обливаний. Цей день для парафії був днем єднання з родичами, що «випередили нас у дорозі до вічності». Після обіду, відразу після Вечірні, усі присутні процесією вирушили на цвинтар і там уже було відправлено Воскресну панахиду. Після цього, на подвір’ї перед храмом, кохавинські монахи продовжили розпочату вчора забаву: гаївки для усіх присутніх, а їх було чимало. І у нас - знову гості!.

ПІСЛЯЗАВТРА:

Вівторок. Просто світлий вівторок. Для жителів монастиря святого Герарда відзначився цей день спокоєм та можливістю відпочити від швидкого темпу свят. Естафету гаївок спочатку підхопили сестри ЗСНСМФ (в народі - фатімські), але згодом до них приєдналися новики, котрі мали ще сили і мало отримали ременем. А тим часом інші надалі приймають гостей.

***

Час пролетів, але в цей короткий і важливий проміжок часу відчувався актуальний заклик Святішого отця Франциска під час молитви «Urbi et orbi» на Великдень: НЕ БІЙСЯ! А дійсно, чого боятися?! Ми всі хором вкотре маємо знову заспівати: «Христос воскрес із мертвих і смертю смерть подолав, і тим що в гробах життя дарував!»

бр. Святослав Вонс, послушник