Почитання св. Йосифа в альфонсіанській традиції


«Співбрати нехай почитають святого Йосифа…»
(Генеральні Статути 05)

Святий Йосиф – Обручний Пречистої Діви Марії, опікун Ісуса Христа Спасителя світу. У Святому Євангелії ми знайдемо багато відомостей про названого батька Ісуса Христа, але вся таємниця і велич цього святого, власне у його привілеях, якими Святий Дух щедро обдарував Йосифа. Наскільки величним є тільки те, що Йосиф був чоловіком Марії, найчистішої Діви без пороку зачатої і опікуном Воплоченого Слова, а для цієї місії, як наголошують богослови, Небесний Отець вибрав найгіднішу людину яка проживала в ті часи на землі.

Чимало монаших чинів та згромаджень як Східної так і Західної Церкви вибрали святого Йосифа за покровителя: кармеліти, єзуїти, картезіанці, тощо. Велика кількість монастирів є посвячена під покров святому Йосифові, якого по праву вважають покровителем родинного (спільнотового) життя та особливим покровителем внутрішнього життя, хоронителем чистоти і взірцем у чеснотливому житті.

Почитання святого Йосифа Обручника в Згромадженні Редемптористів має давню традицію і вона тісно пов’язана з культом Пресвятої Богородиці, головно під титулом Непорочно Зачатої, як покровительки Згромадження (а з 1865 року – Матері Божої Неустанної Помочі). І справді, чи можем ми говорити про святого Йосифа без Марії, цієї найдорогоціннішої перлини, яку Господь Бог дав своєму Опікунові за Обручницю.

Більше про статтю тут.