На прощу до св. Альфонса. Частина I

---

Настав довгоочікуваний день 12 серпня 2014 року – час початку наших мандрів Європою, зокрема редемптористичною Європою. Стартували ми в 4 ранку з монастиря на Голоско…

День 1.   Ранок зустріли на кордоні з Польщею у пропускному прикордонному пункті «Краковець». Пройшовши успішно перевірку документів, наша делегація офіційно - в Європейському Союзі. Дивлячись на Європу «через вікно», та час від часу роблячи зупинки на перекуску та відпочинок – ми проїхали Польщу через 9 годин і в 13.00 були в Чехії. Зразу що впадає у вічі – інфраструктура (якість доріг, придорожні місця для відпочинку, заправки з магазинами), з якою в нас в Україні, чесно кажучи, недотягуємо до рівня ЄС. Проїжджаючи через Польщу, якщо не вдаватись у деталі, зазначу що оминули декілька міст, найвідоміше з яких Краків.

Метою першого дня було добратись до Відня, а хто добре знає географію, той пам’ятає, що до Відня через Польщу необхідно проїхати Чехію. На кордоні з вище згаданими державами не було ніякої перевірки, але тут нічого дивного, адже обидві країни – члени Європейської унії (ЄС), яка зокрема передбачає такий пункт договору як – спільний кордон і вільне пересування людей. Чехія, в принципі як і кожна держава, має свій колорит. Не можу робити висновок по всій державі, але те що довелося побачити – дорога трохи гірша ніж в Польщі, правда почалися невеликі горбогір’я Карпат, що додавало мальовничості території. По дорозі до Австрії, оминули місто Брно.

До Відня залишалося недалеко… Ми в Австрії, про що свідчать вітрові електростанції на полях, німецькі написи на вказівниках і старовинні скульптури з будинками, дуже подібними до Львова. Дякувати Богу, втомлені, але задоволені доїхали до Відня і були там о 18.00. У Відні нас зустрів отець- диякон Андрій Салига, який нас прийняв і допоміг поселитись в монастирі.

День 2. Наступного дня ми мали насичену програму. День почався з Божественної Літургії в храмі «Марія ам Гештаде» (Maria am Gestade, в перекладі на українську приблизно звучить як «Марія при березі») на гробі святого редемпториста Климентія Гофбауера, що проживав і служив тут останні 12 років свого життя. Климентій є покровителем Відня, цього року виповнилось рівно 100 літ від дня проголошення покровительства. Після Літургії розпочалась екскурсія Віднем.

Відень справив враження такого собі, «заслуженого пенсіонера Європи». Майже двохмільйонне місто багате історико-культурними памятками, відоме тим, що багато міжнародних організацій мають у ньому свої штаб-квартири, тощо. Від багатьох людей чув думку, що Львів – це такий собі «маленький Відень», і в цьому тепер вдалося пересвідчитись самому. Так, Львів – маленький Відень, правда тільки по архітектурі, а по інфраструктурі ми все-таки недотягуємо. Але повернемось, до нашої екскурсії, якщо коротко, адже про сам Відень можна розказати і написати дуже багато. Що бачили і де були: всесвітньо відомий готичний собор святого Стефана 13-15 ст., центр міста із старовинними кам’яницями і, по-декуди, смішними фігурами, багато костелів (зокрема вразив костел єзуїтів і домініканців), грецька церква, наша, вище згадана редемптористична церква Марія ам Гештаде 1330-1414 рік, власне з цієї церкви ми оглянули місто з висоти пташиного польоту. Відтак в провінційному домі, завдяки теплому прийомові – в нас був обід та екскурсія монастирем і музеєм св. Климентія. В другій частині дня ми відвідали палацовий комплекс з парком що належав австрійським імператорам. Варто зазначити, що наші дві церкви редемптористів у Відні старовинні, власне при другій церкві святого Климентія, є дім св. Альфонса, в якому ми мешкали, а в самому храмі зберігається голова св. Климентія, інша частина мощей у провінційному храмі.

День 3. Від’їзд до Інзбрука. Після майже двохденного перебування в Відні, ми змушені були продовжувати нашу подорож, а пролягала дальше дорога на схід через Австрію, адже Відень розташований на крайньому сході Австрії. По дорозі до Інзбрука, не заплановано ми відвідали ще один редемптористичний монастир Австрійської провінції у Пухгеймі (Puchheim). Цей монастирський космлекс, з усіх монастирів редемптористів, які поки що довелося побачити, найбільш старовинний, але тут нічого дивного, адже він розташований у колишньому замку. Перейшов він до редемтористів всередині 19 ст. як спадщина від ергерцога Максиміліана, племінника імператриці австрійської Марії Терезії. Пройшовшись цим монастирем ми відчували дух старовини – таке враження, що тут все залишилось ще з цих давніх часів. Відомий також наш санктуарій у Пухгеймі іконою Матері Божої Неустанної Помочі, біля якої отримували зцілення. Ось так, відвідавши Пухгейм, ми поїхали далі з піднесеним настроєм…

Чим ближче під’їжджали до Інзбрука, тим красивіші краєвиди відкривалися на шляху, які супроводжувалися чергуванням багатьох гарних храмів і величних замків. Перетнувши після Зальцбурга – Німеччину, яка на нашому шляху була вже четвертою державою (після Польщі, Чехії та Австрії). До Іннсбрука приїхали на вечірню месу в 18.00, яку служили отці з України Петро Лоза, Мирон Шевчук, до яких долучилися о. Віталій Олещук і о. Юрій Банга. Після поселення в монастирі і вечері, отець Андрій Рак провів нам екскурсію нічним Інзбруком.

Наступного дня, наш студентат з отцем Андрієм Раком вирушили в гори. Місто з усіх боків оточене Альпами, і ми просто таки не могли не підкорити одну з вершин. Завдяки розвитій сфері гірськолижного туризму в Інзбруці працюють фунікулери і підйомники, власне, підйомником наша група скористалася щоби підкорити вершину Гафелекарспітзе (2334 м).

Опісля в підніжжі підйомного пункту молилися в храмі св. Терези від Дитятка Ісус, де є частинка її мощей. Відтак підкріпившись тірольським супом з новими силами вирушили в подальшу дорогу.

Зокрема, подивилися кафедральний храм і монастир бенедиктинців, а також монастир ордену сервітів в горах, що розташований неподалік Інзбрука. Взагалі, для Австрії, на диво, дуже характерні монастирі в гірських місцевостях, які на нас, редемптористів, справили велике враження. Ввечері в нашій монастирській церкві Найсвятішого Серця Ісуса (культ Христового Серця дуже поширений у Тіролі, і цей історичний регіон посвячений під покров Серця Ісуса) відслужилася урочиста меса, якою власне і завершився черговий день нашої, без перебільшення, вражаючої феєрії мандрів Європою.

16 серпня – останній день перебування в Інзбруку. На відміну від Відня, в цьому місті чимало колоритних будинків різного кольору, не лише в центрі. В суботу, опісля Літургії та сніданку, ми всіма силами намагалися оглянути (хоча розуміли, що не вдасться) все цікаве, що ще не бачили. В першій половині дня отець Петро Лоза провів нам екскурсію центральною частиною міста. Ми пройшлися центром, на шляху заходили до храмів, які бачили, зокрема – до катедри св. Якова, костелу отців Єзуїтів. Ці храми, мають дуже витончену архітектуру і багатий інтер’єр з високо оздобленими вівтарями. Наприклад, в храмі єзуїтів, є частинки мощей святих ордену (Станіслава Костки і Алойзія Гонзаги), крім того під церквою є крипти де ховають померлих з ордену. Також бачили факультет теології при єзуїтському монастирі, де навчалися наші отці, прогулювалися місцевим парком, тощо.

Окремо зупинюсь на історії редемптористів в Іннсбруку. Наше Згромадження в цьому містечку вже більше 180 років, заснував монастир учень святого Климентія Марії Гофбауера. Як зовні, так і всередині храм зберігся оригінальний. За словами отця Петра під час Другої Світової війни, в церкву не влучив жоден снаряд.

В другій половині дня, бажаючі мали змогу відвідати монастир бенедиктинців в Альпах (розташований на висоті бл. 900 м). Коротко, після цієї подорожі ми наповнилися духовною енергією яка виходить з цієї святині. Дорога до монастиря промаркована, і на початку проходить гірським урвищем, в долині якого шумить гірська ріка. Побачивши монастир, одразу пригадалися кадри фільму «Велика тиша» про монастир трапістів. Спокійна атмосфера цього місця на довго закарбується в наших серцях.

Ввечері відбувся спільний гаудеамус. Наші студенти щиро дякують спільноті редемптористів в Інзбруку, яка вкотре підтвердила високий рівень своєї гостинності.

Ось так коротенько, про враження від перших днів поїздки. Тепер вона продовжиться сонячною і не менш цікавою Італією, де власне зародилося наше Згромадження. З 18 по 23 серпня в Італії проходитиме європейський з’їзд студентів-редемптористів.

Далі буде…

бр. Назарій Ланько, редемпторист