Підпільна єпископська катедра у Львові

---

У древньому Львові, де поміж вузьких вулиць пахне кавою та привітністю, де поміж старовинної архітектури виглядають величні собори та церкви, криються малознайомі люди або нікому не відомі, сірі будівлі. Такою ж незнаною для багатьох залишається підпільна єпископська катедра, а на сьогодні квартира-музей, у якій свого часу проживав та діяв бл. свмч. Василь Величковський.

Священник-редемпторист, а згодом і єпископ УГКЦ, Василій пройшов не простою дорогою у житті. За часів руйнування храмів, переслідування християн, а особливо духовенства, залишився вірним та відданим Христовій церкві та своїй пастві. Власне, за активну місійну діяльність і невтомну працю для людей, а не так звану антирадянську пропаганду, був засланий на десять років важких робіт до Воркути. Був ув’язнений, але не зламаний. Як добрий батько заопікувався в’язнями: проводив з ними духовні розмови та сповіді, служив Літургії, підтримував на дусі та промовляв: «Моліться і вам легше буде». І так у покорі, молитві та важких буденних трудах завершився строк ув’язнення Василія Величковського.

Повернувся до Львова, замешкав на вул. Воз`єднання 11, кв. 3 (на сьогодні пл. Соборна) разом з братом Іринеєм та жваво долучився до своїх щоденних священичих обов’язків. У скорім часі отримав листа від патріарха Йосипа Сліпого, на прохання якого вирушив з візитом до Москви, де у готелі, без свідків, з його рук Василій Величковський  отримав єпископське свячення. Так колишній ув’язнений священник стає владикою, а підпільна церква-квартира – єпископською катедрою. Як вірний послідовник Христа, невтомно трудиться на Його ниві, у такий не легкий час для України та її Церкви.

Звичайно, праця владики Величковського ніколи не була поза увагою радянської влади: його постійно переслідували, підслуховували, провокували… І врешті, не забарилися з другим арештом. Комунарськ (на сьогодні Арм'янськ Луганської області), тюрма-психлікарня, три роки наруги і знущання. Єпископу Василію вводили в організм хімічні речовини, які збільшували серце та руйнували нервову систему; а також пропускали через його тіло електричний струм. Тому, коли ув’язнення блаженного завершилося, то здоров’я було вкрай зруйноване. Йому залишився лише один рік життя. Оскільки, єпископу Величковському заборонили повертатися до України, то провадив активну місійну діяльність на теренах Канади та США. Помер блаженний Василій у віці сімдесяти років у Канаді, в Вінніпезі, де і був похований на цвинтарі Всіх Святих.

У 2001 р. папа св. Іван Павло ІІ, перебуваючи з візитом у Львові, проголосив нових мучеників Церкви, серед яких був Василь Величковський. І через двадцять дев’ять років після поховання, у Вінніпезі, відбулося урочисте перенесення мощей блаженного священомученика Василія, де згодом було побудовано каплицю та створено музей для його почитання.

Звичайно, при можливості, можна відвідати нетлінні мощі святого у Канаді, проте, для того, щоб наповнитися духом і ласкою подвижницького життя Василя Величковського варто завітати на пл.Соборну 11, кв. 3, де знаходиться зараз діюча квартира-музей. Там можна побачити побут, у якому мешкали блаженний Василій разом з братом Іринеєм, прикластися до частинки його мощей і навіть одягнути куфайку, в якій Величковський відбував ув’язнення у Воркуті. Отож, прибігаймо до нього зі своїми потребами, з молитвами і зі словами вдячності за тяжко збережену цілісну Церкву, за віру у Воскреслого Христа.

Квартира-музей, що знаходиться на пл.Соборній 11, кв. 3, відчинена з вівторка по суботу з 10:00 до 16:00 год.

Підготувала Таня Чихарівська