Паломництво до Унева


Молодіжна спільнота «Quo Vadis?» зі Львова провела чудові вихідні на пагорбах поблизу Унівської Лаври. Теплий осінній день, свіже повітря, ліс, один з найдавніших монастирських комплексів України, неймовірні краєвиди - все це сприяло фізичному і духовному оздоровленню молоді та зробило наш відпочинок дійсно незабутнім.

Отже, наша мандрівка почалася з Чернечої гори. Це неповторно спокіне місце, де знаходиться цвинтар, на якому спочивають ченці. Тиша і краса цього місця зачаровує та надихає на розмову із Творцем у молитві.

Після цього - Свята Літургія. Особисто в мене ця літургія залишила спогади радості, миру і тепла. Вона відбувалась так, як ще в дитинстві, коли батьки чи бабуся приводили за руку до храму. До маленької дерев'яної церкви. Коли ти стоїш спереду і всюди пахне ладаном. Коли ти дякуєш Богу частіше, аніж просиш про щось, бо відчувєш радість і мир на душі. І хочеться поділитись тим миром з усіма. Тож, Літургія пробудила спогади, дала нові теми для роздумів і просто наповнила душу тим, що зветься щастям.

Також ми відвідали музей при Лаврі. Заворожили фрески на стінах, старовинні сходи, яким понад 400 років, туринська плащаниця та старовинні ікони, які недавно зазнали реставрації. Особливу увагу слід приділити різбленим дерев'яним хрестам та чудовим іконам, створеним одним з братів Унівського монастиря клопіткою технікою витинання.

Ми мали вдосталь часу на дозвілля. Ми співали біля палючого вогнища, ділились враженнями, грали в захоплюючі ігри. Тепла та затишна атмосфера, чудові люди і спільні молитви зблизили нашу спільноту. Втомлені, але захоплені та натхненні, ми поверталися додому з приємними спогадами, незабутніми враженнями та емоціями та Господом в серці.

«Quo Vadis?»