Послання Голови Патріаршої комісії у справах монашества УГКЦ

---

Послання Голови Патріаршої комісії у справах монашества УГКЦ з нагоди Року богопосвяченого життя в Католицькій Церкві та паломництва ікони «Входу в храм Пресвятої Богородиці – Покровительки українського чернецтва»


Високопреподобні та преподобні отці настоятелі!

Високопреподобні та преподобні сестри настоятельки!

Преподобні брати й сестри у чернецтві!

Дорогі у Христі браття і сестри!

Святіший Отець Папа Римський Франциск запропонував, щоб 2015 рік у Католицькій Церкві був Роком богопосвяченого життя, оскільки того року випадає 50-річчя Другого Ватиканського Собору, а точніше, золотий ювілей його документу «Perfectae caritatis»: Декрету про оновлення чернечого життя із застосуванням його до сучасних умов. Аналізуючи своє служіння за минулі Богом подаровані роки, позначені присутністю Святого Духа, який допомагає переживати так успіхи, як рівно ж слабкості та невдачі, прагнемо з надією прийняти майбутнє. Сьогодні переживаємо нелегкі часи, а криза, яка зачепила світове суспільство, не оминула також і богопосвячене життя. Але ми, як глибоко віруючі Богу посвячені особи, бажаємо сприймати кожну кризу чи невдачу не як передпокій смерті, але як сприятливу нагоду до оновлення нашого чернечого життя і щораз глибшого зростання в надії, що богопосвячене життя ніколи не зможе завмерти у лоні святої Христової Церкви.

В Українській Греко-Католицькій Церкві чернече життя славиться давньою традицією і, розвиваючись, набирає все більш нових та різноманітних форм, приносячи щедрі плоди у Христовому винограднику. Богопосвячені особи від початків виконували й надалі виконують відповідну місію – бути «сіллю землі і світлом для світу» (пор. Мт. 5, 13–14), а їхні спільноти стають «закваскою» для Церкви Христової, осередками постійної молитви і невтомної праці для слави Божої та добра і спасіння всіх людей.

Перебуваючи у лоні Вселенської Церкви і прислухаючись до звернень Святішого Отця, хочемо і ми цьогорічним святом Введення у храм Пресвятої Богородиці розпочати святкування Року богопосвяченого життя у нашій Українській Греко-Католицькій Церкві. Пресвята Богородиця входить у храм Господній. Хоча роками молоденька, зате зріла духом, як сказано у третій пісні канону: «Трилітня тілом, – багатолітня духом, ширша від небес і вища понад небесні сили, хай прославиться піснями Богоневіста». Та не тільки батьки радо приводять і жертвують свою дитину на службу Богові, але й Марія радо йде за голосом Божим і своїх батьків. Як святий Йоаким і Анна, так і Марія є для нас гарним зразком радісної жертви і служіння Богові. Цілковита й беззастережна посвята Пресвятої Богородиці на службу своєму Творцеві й Спасителеві завжди була і залишається взірцем кожного християнського покликання, а насамперед особливої посвяти Богові в чернечому стані.

Марія посвячується Богові особисто. Відтепер всі справи її життя – це Божі справи; увесь її час – це час, відданий Богові; середовище її перебування – Божий храм. І разом з тим посвята Марії – це заснований на фундаменті святої віри акт спільноти: жертва її батьків і готовність первосвященика прийняти цю жертву. Монаше покликання особи, так раніш, як і сьогодні, зберігає свій особистий та церковний вимір. Ченці і черниці – це люди особистої відваги і вірні діти Церкви Христової. Їхнє рівно ангельське покликання – це особливий Божий задум, який передбачає особисте довірливе «Так!», сказане Богові, і «Так!» у відповідь церковного служителя, на руки котрого складаються монаші обіти. Пресвята Богородиця – взірець і покровителька чернецтва. Вона супроводить усіх богопосвячених чоловіків і жінок. Особливої опіки від Неї сподіваємось саме у цьому благословенному році.

З нагоди Року богопосвяченого життя, для медитації над покликанням Пресвятої Богородиці-Марії, як рівно ж для розважання над особистим і спільнотним покликанням, благословляю у паломництво ікону «Вхід у храм Пресвятої Богородиці, Покровительки українського чернецтва». На цій іконі позаду Богородиці бачимо три десятки Її послідовників – представників різних богопосвячених спільнот нашої Церкви. У далині простежується храм і дзвіниця Добромильського монастиря, з якого 132 роки тому почалося відродження Василіянського Чину, а відтак усього українського монашества, завдяки одному з перших ченців Добромильської обителі, майбутньому Великому Митрополитові Андрею Шептицькому, 150-ту річницю від народження якого відзначаємо цього року.

Ця ікона понад рік – до свята Стрітення Господнього 2016 р. – перебуватиме в монастирських і парафіяльних храмах та каплицях, нагадуючи про особливу присутність в Христовій Церкві богопосвячених осіб. Нехай ці тижні перебування ікони в чернечих обителях чи парафіяльних храмах стануть насамперед тижнями молитви: прослави Бога, подяки за ласку покликання, роздумів над оновленням чернечого життя в сучасних умовах для щораз глибшого і ревнішого служіння, прохання про нових робітників на Господній ниві. Нехай це будуть також і тижні особливого свідчення для всієї Церкви, для всіх жителів міст і сіл, де моляться й трудяться ченці та черниці. Нехай присутність Пресвятої Богородиці за посередництвом цієї ікони стане можливістю для всіх, а особливо для молоді, застановитися над своїм покликанням до монашества, священства, подружжя, над своїм свідченням віри та місцем у лоні Христової Церкви.

Пресвята Богородице, Покровителько українського чернецтва, будь завжди Провідницею на стежках кожного Богом благословенного покликання.

Благословення Господнє на Вас!
+ смиренний Михаїл (Бубній), ЧНІ
Голова Патріаршої Комісії у справах монашества

Сайт Патріаршої Комісії у справах монашества УГКЦ