В суботу, 23 травня 2015 року проходило святкування 10-го дня народження молодіжної християнської спільноти «Quo Vadis?», яка є на парафії храму Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці (м. Львів, Франка 56, провінційний дім редемптористів). На святкування приїхало багато гостей, три спільноти із Львова, одна з Новояворівська та одна з Тернополя.
Святкування розпочалось Божественною Літургією, яку відслужили о. Юрій Банга, о. Василь Ліниця і отець-диякон Ігор Микитюк. Після Служби Божої на подвір’ї церкви всіх чекало частування: борщик, булочки і канапки. Пізніше ми перенесли святкування в спортивний зал ЛЛГ (львівська лінгвістична гімназія). Спочатку ми приймали вітання. Кожна спільнота була по-своєму особлива. Молодь Святого Альфонса вразила нас «тернопільським» гумором і пляцком зі свічками та феєрверком, УМХ здивувала розмірами торта, Молодь Марії провела для нас невеличкий тест і подарувала сирник, а спільнота ІХТУС зробила нам подарунок, який ми довго не зможемо забути, але про це трохи згодом.
А ще мали ексклюзивне вітання з Нової Зеландії від о. Ігора Колісника.
Також присутні мали змогу подивитись сценку, яку поставили учасники нашої спільноти та сценку від дитячо-молодіжного хору. Коли всі вітання сказано, і коли пролунало останнє: «Дякуємо», всі пішли їсти торт з чаєм або соком. А після чаювання почались справжні розваги: банси, танці, ігри і навіть на прохання УМХ ми зіграли в «ремінь». Святкування завершилось загальною молитвою. Варто зазначити, що в організації свята важливу роль зіграли: о. Юрій Банга ─ духівник спільноти, який вирішував всі питання, Тарас Яцишин ─ голова спільноти, який відповідав за організацію заходу, бр. Юрій Сас, який допоміг нам з музикою і всі учасники спільноти «Quo Vadis?».
А тепер я розкажу про незабутній подарунок від спільноти ІХТУС і бр. Юрія Саса. Їхнім подарунком був квест, який ми повинні були пройти. Змагання проходило на Високому замку. Ми повинні були виконувати різні завдання, серед яких: пробігти по сходах за 2 хвилини, проскакати на скакалці 5 м, відгадати загадки тощо. А між завданнями ми повинні були зробити 5 фото з перехожими. Вся ця гра зайняла близько 3-ох годин, всі були дуже втомлені, але щасливі. Тому вкінці ми разом з ІХТУС пішли на Франка 56, де мали приємне чаювання. Дякуємо Софії Шильвінській, бр. Юрію Сасу і всім іхтусятам, які долучились до цієї забави. Щиро ваша ─ спільнота «Quo Vadis?»