Храм збудований серцем

---

Кожний день для нашої держави України є непростим з огляду на війну. Єдиною нашою надією є тільки Господь. Про це свідчить ревна молитва людей за мир в Україні, як також завзята боротьба наших воїнів проти тих, хто прийшов руйнувати кордони, спокій і незалежність нашої держави.

Майже рік тому у невеличкому селищі Побєда (Луганської обл.) відбувся ворожий і шквальний обстріл нашого табору. Це було справжнє пекло, ворог не зважав ні на що, але у цих всіх подіях свідком залишився хрест Господній, який був урочисто освячений 24 серпня 2014 р. у День Незалежності України. Зруйнований був увесь табір, але цей хрест залишився стояти і свідчити кожному, що силу Божу не зламати, що серце воїна патріота ніколи не перестане любити і захищати свою землю.
 
І ось нове чудо хреста Господнього на Сході України сталося  21 червня 2015 р. У цей святковий недільний день був освячений храм у честь св. архистратига Михаїла. Він постав руками воїнів 3-го окремого мотопіхотного батальйону 24-ї механізованої бригади - захисників землі української - і ревною працею капеланів, зокрема ієромонаха Ореста Сала (студита).  Деякі військові уже мали повертатися додому, але вирішили закінчити храм, щоб подарувати Сходу України нову святиню і ще раз сказати всім, що українці це народ миру і плекають у собі духовні цінності. Один з воїнів сказав, що це наш подарунок селищу Побєда за те, що вистояли разом з ними у тих важких артилерійських обстрілах.

Освятив храм єпископ Кир Богдан Манишин у співслужінні священиків за участі військових і мирян. Наші отці редемптористи о. Ярослав Федунів, о. Ігор Павлій, о. Михайло Іваняк несли капеланське служіння на цих теренах і завжди відчували Божу силу і опіку Богородиці.  Вони  подарували новому храму ікону Матері Божої Неустанної Помочі, яка також під час тих обстрілів стала справжнім бронежилетом і врятувала життя.

Храм справді прекрасний, він просто збудований серцем. У ньому від сьогодні лунатимуть щирі молитви за мир, за тих всіх, хто віддав своє життя за нас з вами.

о. Михайло Іваняк, редемпторист