День святого Альфонса
У листі до богопосвячених осіб (лиспопад 2014 р.) папа Франциск пригадав, що для засновників та засновниць монаших і чернечих спільнот абсолютним правилом було Євангеліє, а усі інші правила були лише Його відображенням та засобами для того, щоб жити Ним у повноті; ідеалом для них був Христос, і вони намагались бути з’єднані із Ним, щоб могти разом з апостолом Павлом сказати: «Живу вже не я, а Христос живе у мені»; обіти для них мали значення лише для того, що здійснити їхню палку любов до Господа.
Про таке прагнення бути з'єднаним з Ісусом Христом св. Альфонс висловив у молитві:
"О мій Ісусе, Спасителю сердець, сила Твоєї любові зламала також найтвердіші серця! Ти запалив увесь світ своєю любов'ю. О Господи, повний мудрості, напій моє серце твоїм вином, спалюй твоїм вогнем, рани стрілами твоєї любові! Твій хрест є неначе стрілою, що ранить моє серце. Нехай увесь світ дізнається, що і я маю зранене серце! Любове найсолодша, що Ти зробив? Прийшов, щоб мене лікувати, а поранив мене? Прийшов, щоб навчити мене жити, а зробив мене божевільним? О святе божевілля, хочу щоб я ніколи без Тебе не вмів жити! Господи, коли дивлюся на хрест, все спонукає мене до любові: дерево, постава, рани твого Тіла, а насамперед - твоя любов: вона спонукає мене до любові і бажання, щоб вже ніколи про Тебе не забув".