У Новояворівську – знову Канікули!

---

І хоч це все закінчилося більше ніж тиждень тому, і вже не є найсвіжішою новиною, проте, гарні події, спершу, смакують, оговтуються від пережитого, а потім діляться з іншими. А так, як це були просто шалені і переповнені позитивними емоціями 2 тижні, то і смакували ми їх доволі довго. Тож, у м. Новояворівську Яворівського району Львівської області при церкві свв. апп. Петра і Павла з 13 до 26 липня відбулися «Кaнікули з Богом».

Кожного року, десь всередині літа настає такий день, коли думаєш: «Ну все, кріпись, завтра почнеться». І починається: о восьмій кричить будильник, потім о восьмій десять, потім – о восьмій двадцять, потім ми сповзаємо з ліжка і збираємось до церкви, бо о дев’ятій – збори. Ще, по дорозі сьорбнемо трошки кави, щоб не заснути, і повні сил і мрій про ті вічні 5 хвилин сну, яких забракло, приступаємо до роботи: перечитування програми, планування дня, ділення канцтоварів та обдумування всіх можливих варіантів, що можна з ними зробити.

Коли вже більш-менш зорієнтувались, що буде впродовж наступних кількох годин, то з чистим сумлінням біжимо на молебень (в перший тиждень наших Канікул з Богом, для дітей віком 4-9 років) чи на Святу Літургію (в другий тиждень, для дітей 10-18 років), і гарно просимо про гідне проведення цього дня, дякуємо за попередній, молимось за мир в нашій Неньці Україні, здорових та щасливих батьків, братиків та сестричок, за те, щоби всі наші захисники повернулись додому живими, здоровими та з перемогою…і, головне, щоб додому, на рідну землю, а не в чужу країну. І хоч впродовж тижня ми подорожували різними країнами нашим Чудобусом, були в Англії, Індії, Японії, Південній Америці, проте, все ж, повернулися додому, до сім’ї, бо вдома найкраще.

Знаєте, діти – це не просто маленьке допитливе створіннячко з великими цікавими очима. Вони поміщають у собі стільки любові, правдивості та щирості, якої вистачить, як мінімум, на п’ятьох дорослих. Дружба – це коли ви бавитесь разом однією іграшкою, а милосердя – це коли ти витираєш пісок з обличчя твого друга :) А що таке любов? Це коли обіймаєш так сильно-сильно-сильно (і це обов’язково супроводжується перешкоджанням роботи вашої травної системи та діафрагми за допомогою щирих дитячих обіймів). Вони не соромитимуться говорити те, що думають і запитуватимуть про аж надто прості речі (здавалося б), але чи завжди ви знайдете відповіді на ці «прості» дитячі запитання? «Якщо Бог знає наперед все те, що ми зробимо, то чому ми живемо?»

У другій половині дня ми, зазвичай, задіювали наші ручки до якоїсь творчості: малювання, вирізання, плетіння, аплікацій та оригамі. А також писали і малювали листи та будували живе серце з кожного з нас для наших захисників, що перебувають у гарячих точках.

Ну, і звісно, жодні Канікули не обходяться без пісеньок, бансів, «Великої гри» в останній день. І хоч в перші дні погода не була щедра на сонечко, проте і не надто дощило. Та це тільки спочатку так. А потім – небо, напевне, не могло натішитись такою кількістю дітей в одному місці і щедро огортало нас своїм теплом і навіть спекою.

І хоч ми, 29 аніматорів і отець Василь Ліниця буквально жили ці два тижні в церкві і приходили додому лише щоб поспати, ми були щасливі, що маємо чим зайнятись, що можемо чимось допомогти та бути корисними, що можемо розфарбувати своє літо і всіх сенсах цього слова і побути разом, як одна родина. Насправді, ми дуже вдячні всім діткам, які приходили до нас кожного дня і навіть на дві години раніше, аніж потрібно, жіночкам зі спільнот «Матері в молитві» та «Архибратства Матері Божої Неустанної Помочі», які готували нам надзвичайно смачні обіди, нашому ігумену – о. Івану Горбаню, за підтримки якого це все відбулося, та нашому улюбленому духівнику – о. Василю Ліниці, який був із нами із самого ранку до пізнього вечора, який молився з нами, співав пісеньки, танцював банси, і просто підтримував у всьому, що ми тільки не придумували. Ми справді шалено вам вдячні і чекаємо наступних «Канікул з Богом».

Маруська Дацко,  УМХ м. Новояворівськ