Помер отець Михайло Якимець

Якимець Михайло народився 10 липня 1941 року в селі Дев’ятир, Жовківського р-н, Львівської обл. Батьки: Іван Теодорович, 1910 р. н та Анна Михайлівна Богуш 10.04.1912 р.н. Михайло наймолодший в сім’ї. Крім нього було ще двоє дітей: Теодор 1938 р.н, та Ольга 1939 р.н. в 1941 році на війні загинув батько і мати сама виховувала троє дітей. 

Освіту Михайло отримував дев’ятирській неповно середній школі, після якої поступив в Угнівське технічне училище, де навчався ще три роки. Після закінчення училища переїхав до Львова, поселяється на вул. Вагонній в приватному будинку. В скорому часі зголосився на працю на так званій цілині і виїхав до Росії, за Урал, де працював майже три роки. Повернувшись із Росії, влаштувався на роботу у Львів – РЕМА (Радіо Електронна Медична Апаратура), тут пропрацював майже 10 років. 

В тому часі (початок 1970-их років) за порадою отця Филимона Курчаби вирішує вступити до редемптористів. В 1972 році осінню розпочинає новіціят під опікою отця Михайла Лемішки. Через рік, а саме 8.11.1973 складає перші обіти та розпочинає семінарійне навчання. 08.11.1980 року склав вічні обіти. 23 листопада того ж року отримав дияконські свячення. 2 січня 1981 р. вл. Володимир Стернюк рукоположив його у священики. 

Як священик о. Михаїл переважно по вихідних їздив із священичою послугою по Львівщині та Тернопільщині.  Після виходу із підпілля обслуговував три села у Львівській єпархії: Ставчани, Полянка та Містки. 16 грудня 1991 року звільнений із уряду пароха і знову поселився у Львові, жив на квартирі по вул. Кондукторській. 

З 1992 року разом із іншими редемптористами, а зокрема Михайлом Залізняком та Михайлом Колтуном почали старання про повернення монастирських приміщені по вул. Івана Франка 56-58. В 1993 році поселяється в частині отриманих приміщень та продовжує боротьбу за решту приміщень. Як економ монастиря організовує ремонтні роботи в монастирі, а зокрема в церкві. 

30 листопада 1994 року був обраний на провінційного вікарія. В лютому 1996 року на провінційній капітулі знову був обраний вікарієм протоігумена на другу каденцію, яка тривала до 1999 року. 

26 квітня 1996 року стає настоятелем церкви Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці, замінивши хворого Михайла Залізняка. Настоятелем храму був до літа 2005 року.

Протягом останнього року отець боровся із онкохворобою, яка і стала причиною його смерті. Помер о. Михаїл 16 серпня 2015 р., на 75-му році життя, на 42-му році після перших обітів, на 35-му році після вічних обітів та 34-му році священства.