Нехай буде воля Твоя

Найкращим описом, про що говорилося, що робилося і як все відбувалося нехай скажуть очевидці:

…«Мені дуже сподобались ці реколекції» - сказати цю фразу, це не сказати нічого! Тому що, ці реколекції запам'ятаються надовго. Вірити. Довіряти. Такі схожі слова, але такий глибокий і різний зміст. Ми ніколи не задумувались над тим, чи ми повністю довірились Богові і впевнені в Його силу. Чи справді віримо в те, що він ніколи не дасть таких випробувань, яких ми не зможемо подолати. Таку можливість ми мали під час мовчанки. "Ну що такого, промовчати три години?" - моя перша думка. Три години побути в розмові з Богом, три години думати, яке ж погане твоє життя, три години роздумувати над питаннями, які ніколи просто так собі не задаєш - ось що насправді було. Ми ніколи не були в такій тиші і напевно її нам не вистачало. Ніколи не думали про те, що для нас означає молитва і чи ми хочемо того, чого зазвичай просимо? За час мовчанки ми переконались, що все, що ми хотіли і прагнули- насправді не потрібно. І саме головне потрібно жити, а не існувати... А ще ми дуже вчасно приїхали на реколекції. Адже це були іменини, обіти і день народження брата Михайла, якого ми ніколи не забудемо і завжди чекатимемо в Кохавині. Ми дуже вдячні о. Володимиру і звичайно брату Святославу. Ми ніколи не забудемо науку, ну і звичайно шнюхатися)) І пам'ятайте " Ми знаєм одне..." /Христина Пиріг/

…Довіритись, вірити , хотіти... Такі три різних , але глибокі речі. Над цими речами ми роздумували під час реколекцій. Неймовірно, сидячи у тиші, відчувати як промовляє Святий Дух, з твоїх уст виходить найщиріша молитва, непросто завчена і автоматично сказана, а щира, відверта, просто молитва серцем. Переживати радість життя з Богом. І просто мати відкрите серце до людей, які тебе оточують. Дуже дякую Богу, о. Володимиру і бр. Святославу за ці чудові дні духовної віднови… /Тетяна Гордій/

… «ХОЧУ» – таку назву мали наші реколекції. Ми не одразу зрозуміли чому саме це слово. Розібратись нам допоміг брат Святослав, який і провадив реколекції. Під час першої науки він запитував, що ми хочемо від цього життя,чи зважаємо на бажання інших та чи завжди моє « хочу» співпадає з Божим. Впродовж трьох днів, ми мали безліч часу,щоб обдумати ці питання і все,що тривожить наше серце. Я впевнена,що кожен відчув любов Божу, яка проявлялась в підтримці та щирих обіймах ближнього. Ці реколекції надзвичайно зблизили нашу спільноту з Богом і з кожним зокрема… /Василина Шиян/

… Дім, школа, навчання, праця. За усім цим складається велетенська купа питань, на які хочеш знайти відповідь; можливо, прозвучить дивно, але глянути самій собі в очі. Щиро дякую нашому о.Володимиру за можливість це зробити. Я зрозуміла, що я хочу і можу довірити Богу те найдорожче, що він мені подарував, моє життя. Бр.Святослав достукався до нас усіх, і я не виключення. Він навчив нас цінувати дрібниці, немов зачепив за живе, і найголовніше: він нас терпів, за що я висловлюю йому щиру подяку. Атмосфера родини без образ, без конкуренції, але з великою палаючою любов’ю до Бога та до ближніх… /Оля Микитчин/