Вечір з великим Митрополитом у Кам’янці-Подільському

Нерідко буває так, що, наближаючись до великої харизматичної духовної особистості, ім'я якої - в ореолі святої недоторканності національної легенди та величної історії Церкви, якоїсь миті відчуваємо, що через отой німб святості та особливої значущості вона є недосяжною для нас. Поряд із нею почуваємося такими мізерними, малими, незначними, негідними… Але трохи згодом, щораз більше пізнаючи її, починаємо розуміти, що насправді та незвичайна, Богом вибрана особа є нам дуже близькою. Бо усіма своїми великими християнськими діяннями завжди була разом з нами, зі своїм народом, жила тільки для нього і по смерті своїй теж залишилась у ньому…

Нещодавно у Будинку культури «Розмай» зібралися кам’янчани на концерт молоді присвячений 150-річчю з дня народження Митрополита Андрея Шептицького. Відвідувачів зустрічали хори двох храмів: священномученика Йосафата та Матері Божої Почаївської (УГКЦ). Надалі відбулася інсценізація з уривків життя митрополита Андрея. Завдяки коротким сценкам глядачам вдалося пізнати, як формувалася особистість великого митрополита. Виступ супроводжувався виконанням духовних пісень та ліричних віршів. Активну участь в організації концерту взяла молодь місцевих християнських спільнот. Із промовою про вклад Митрополита в Україну в нелегкі часи виступив отець Віталій Козак, доктор східних церковних наук та викладач Тернопільської Духовної Семінарії ім. Йосипа Сліпого.

Ім'я митрополита вже давно стало символом української Церкви, символом духовності нації, символом національного та духовного єднання народу.

Митрополит Андрей говорить: «Одною з найважливіших справ є плекання в молоді високих ідеалів. Виховання, яке даємо, повинно виробляти героїв, бодай так, щоб деякі з вихованих Церквою стали великими християнами. Можна і треба плекати різні великі ідеали: ідеал наукової праці, ідеал витривалої консеквентної та ідейної праці для родини і для народу, як хто хоче стати учителем молоді, виховником, провідником громади тощо. Але кожному з молодих безумовно треба ідеалу бути добрим, а то й великим християнином. До певної міри молодь мусить зрозуміти, що від того залежить успіх у досягненні інших ідеалів» («Про виховання молоді», 1942). «Пам'ятайте, що християнське виховання є більшим добром, ніж усе добро світу» (Лист до вірних, 1899).

Для кожного українця ця незвичайна харизматична постать – святий приклад для наслідування. Адже його заповіти - вчення справжньої віри та любові до ближнього, свідомого християнства й національного патріотизму - заповіти на всі віки, на всі прийдешні покоління.

Ірина Шубала, член МХС «Нове Покоління»