Ось нарешті ми приїхали. Ямна нас зустріла чудовою погодою і все сприяло командному відпочинку. Ну от «нарешті в тому житті» як каже наш наставник о. Володимир (вже тепер номінат-єпископJ).
Нас привітно зустрів о. Богдан, ми дуже дякуємо Йому за
гостинність і жіночці, яка нам готувалаJ,
а також бр. Вінкентію, Хоч і Його не було , але його дух і відчуття присутності
було з намиJ.
От сидимо п’ємо каву і тут заходить величезна коробка SMART TV ( Samsung) і каже до нас : «Слава Ісусу Христу». Ми
в шоці: «Хто це?!». Із-за коробки ледь – ледь видно бр. Вінкентія « О ,чудо» нарешті
в тому житті він приїхавJ.
Також наш хор за час цієї поїздки мав прем’єру нарешті ми
заспівали заупокійну Літургію.
А ще багато цікавих моментів, які закарбувалися нам в пам’яті
Буковель, щебінь, машина, підйомники, відео, клейонка, і куля снігу,
мафія, UNO, лате,
зоопарк і багато всього іншого.
Спонсор нашої поїздки : «Здай кров - поїдь в Карпати»J
Тетяна Гордій, МХС «Кохавинські зорі»