Духовні приготування до фестивалю: Крок 3.

«Не бійсь, маленьке стадо, бо вашому Отцеві вподобалося дати вам Царство» (Лк. 12, 32).

Слово «вподобалося», яке ми бачимо тут, у Євангеліях вживається тільки у двох контекстах: коли голос Отця говорить “це Син мій любий, що його Я вподобав” (Мт. 3, 17), та в нашому уривку, де говориться про бажання Отця дати нам Царство. Вподобання, яке має Отець до Свого улюбленого Сина, є такою ж дійсністю, як і вподобання Отця дати Царство людям. 

Ми знаємо, що Бог є любов (1 Йо. 4, 16). Ця любов виражається в тому, що Бог є спільнотою, Трійцею. Любов - це дар і взаємообмін, і тому для того, щоб любов була повною, вона повинна бути взаємною. Вона потребує «Ти». А тому, якщо Бог є любов, неможливо помислити, що Він є лише одною Особою, люблячою Себе Саму. Він - принаймні дві Особи, Отець і Син, що люблять один одного. Для того, щоб бути повною, любов повинна бути не тільки взаємною, але і розділеною. Про розділену любов можна сказати, що вона існує, тільки якщо третя особа люблена двома іншими особами гармонійно і у спілкуванні одна з одною. У Богові цей третій, з яким перші два розділяють свою взаємну любов, - Святий Дух. Цю любов, яку Отець має до Сина, Євангеліє висловлює словами “це Син мій любий, що Його Я вподобав”. Отець «вподобав» Сина. І так само Отець вподобав дати нам Царство. Божа любов не обмежується істотою Тройці, вона охоплює все і запрошує до себе людину.

Як стверджує Катехизм Католицької Церкви, «посилаючи в повноті часів Свого Єдинородного Сина і Духа Любові, Бог об'являє Свою найсокровеннішу таємницю: Він Сам є вічним обміном любові - Отець, Син і Святий Дух, - і нас Він призначив бути її учасниками» (221). Це відкрита Божа правда «про спасенний задум тайни, що від віків захована була в Бозі, Який створив усе; щоб об'явилася тепер началам і властям небесним через Церкву безконечна мудрість Божа, згідно з відвічним рішенням, що його Бог ухвалив у Христі Ісусі, Господі нашім, в Якому маємо сміливість і повний надії доступ через віру в Нього» (Еф. 3, 9-12).

«Наблизилося Небесне Царство» (Мт. 3, 2). «Цим виявилася до нас любов Божа, що Бог Свого Єдинородного Сина послав у світ, щоб ми жили через Нього. Любов же полягає не в тому, що ми полюбили Бога, а що Він полюбив нас і послав Сина Свого - примирення за гріхи наші» (1 Йо. 4, 9-10). «Бо його Божа сила дала нам усе до життя та побожності, завдяки спізнанню Того, Хто нас покликав Своєю славою та силою! Завдяки їм нам були даровані цінні й превеликі обітниці, щоб ними ви стали учасниками Божої природи» (2 Пт. 1, 3-4).