На пропозицію братів-редемптористів, які провадять молодіжну спільноту «Quo vadis» при церкві Непорочного Зачаття Богородиці у м. Львові, я вирішила пожити кілька днів в монастирі сестер Непорочного Серця Марії Фатімської у м. Зборові Тернопільської обл.
Коли я приїхала до монастиря, сестри мене з радістю прийняли. Було страшно і я дуже переживала, як це все буде, але насправді все було дуже гарно. Разом із сестрами я молилася, разом готували страви, спільно роздумували і говорили про правдиву любов. Мені це дуже сподобалось, бо сестричка гарно і зрозуміло розповідала.
У монастирі є тихо і спокійно, ніхто тебе не турбує, можеш більше часу провести на молитві, для Бога, думати про життя і відкривати в собі багато чого нового.
Якщо хтось має бажання пожити в монастирі, не бійтеся, бо насправді там живуть такі ж люди, як ми.
Я щиро дякую братам і сестрам за таку чудову можливість, мені дуже сподобалось.
Тож посміхніться, життя прекрасне!!!
Марічка Виксюк, «Quo vadis»