В Івано-Франківську вшанували пам’ять о. Романа Бахталовського

---

У суботу, 21 жовтня 2017 р., виповнилося 120 років, коли на світ народився великий подвижник, ревний душпастир о. Роман Бахталовський, редемпторист. З цієї нагоди його духовні діти – сестри Згромадження Пресвятої Богородиці Фатімської організували урочисту академію, присвячену світлої пам’яті о. Роману. Відбувся захід в церкві Матері Божої Неустанної Помочі в Івано-Франківську.

Розпочалося свято з Архієрейської Божественної Літургії, яку очолив митрополит Володимир Війтишин. Йому співслужили отці-редемптористи та о. Полікарп Марцелюк, ЧСВВ.

Після Євангелія, в якому Христос сказав: «Я прийшов не щоб праведників кликати до покаяння, а грішних» (Лк. 5:32), владика звернувся до присутніх з повчальним словом, в якому наголосив на місії будь-якого душпастиря – кликати до покаяння.

Митрополит Володимир зазначив, що життя світлої пам’яті о. Романа дуже влучно описує сьогоднішній уривок з Євангеліє. Попри всі труднощі радянського режиму, Слуга Божий не тільки зумів зберегти свою віру, але помножити її та в час, коли, здавалось, це не можливо, заснував нове монаше згромадження.

«Перед нами історія отця, а в його лиці – історія нашої Церкви-мучениці та нашого українського народу. Сьогодні отець для нас свідчить, що немає такої перешкоди, яка могла б завадити служити Богові, служити народові, служити одне одному», - переконаний архієрей.

«Сьогодні ми повинні навчатися в нього, як любити Бога, як служити ближньому. Постать о. Романа Бахталовсього навчає нас, як потрібно працювати для народу, для Церкви; шукати нові покликання і монаші, і священичі. Вони шукали його тоді, коли, здавалося це не можливо, коли говорили, що Церкви немає. А вони створювали нові згромадження, підпільно навчали священнослужителів для того, щоб Церква вижила і була сьогодні вільною. Тому ми маємо не тільки шанувати цих святих людей, але направду маємо їх наслідувати», - заохотив предстоятель Івано-Франківської архієпархії.

Після Літургії присутні помолилися Молебень за прославу Слуги Божого о. Романа Бахталовського, який розпочинається з Псалма 142. Цей духовний гімн якнайкраще відображає мученицький шлях о. Романа: «Бо мою душу гонить ворог, життя моє у землю топче, він оселює мене в пітьмі, як давно померлих. Спаси мене, о Господи, від ворогів моїх, - до тебе прибігаю! Навчи мене творити твою волю, бо ти Бог мій. Хай дух твій добрий мене веде по землі рівній» (Пс. 142:4, 9-10).

Відтак розпочалась урочиста академія. Серед лекторів, які розповіли про життя та служіння о. Романа, про його церковно-релігійну діяльність у період суспільно-політичних трансформацій, про нього як отця-редемпториста та духовного письменника, а також про о. Романа як засновника і провідника Згромадження сестер Пресвятої Богородиці Фатімської були: о. Полікарп Марцелюк, ЧСВВ (голова Постуляційного центру беатифікації УГКЦ), о. Зміцер Чарнель, редемпторист, який зачитав доповідь о. Романа Халуса, архіваріуса Львівської провінції редемптористів, п. Вікторія Чорнописька, кандидат історичних наук, асистент кафедри цивільного права та процесу Навчально-наукового Інституту права та психології Національного університету «Львівська політехніка», та с. Лукія Романів, Згромадження сестер Пресвятої Богородиці Фатімської.

Пролунали під час заходу і пісні на слова, які написав о. Роман Бахталовський. На завершення дійства сестри подякували за присутність усім гостям та попросили про молитву до Всемилостивого Бога за прославу Його вірного слуги о. Романа. Його беатифікаційний процес розпочався в 2006 р. і досі триває.

Прес-служба Івано-Франківської архієпархії УГКЦ

Довідково:

Слуга Божий о. Роман Бахталовський народився 21 жовтня 1897 р. в с. Яблунів Тернопільської області в багатодітній родині греко-католицького священика о. Данила Бахталовського.

Після закінчення Коломийської гімназії у 1917 р. вступає до Станіславської духовної семінарії, де зростає та формується під впливом о. Миколая Чарнецького – духівника семінарії.

Зацікавившись життям та апостольською працею новоприбулих з Бельгії місіонерів-редемптористів у 1919 р., будучи на третьому курсі семінарії, Роман вступає до монастиря редемптористів.

У 1921 р. отримує священичі свячення з рук Владики Григорія Хомишина. Згодом поглиблює свою освіту в Бельгії, а після повернення викладає грецьку, латинську мови, фізику та астрономію у ювенаті редемптористів у Збоїськах (поблизу Львова). Крім того, вступає до Львівського університету на факультет слов’янських мов. Від перевантаження працею захворів на туберкульоз легенів. Час хвороби стає часом розважань, молитви, повного з’єднання з Богом. Своє видужання та піднесення з передсмертного ложа завдячує Пресвятій Богородиці. Рівно ж у час хвороби в нього пробуджується потяг до літературної праці. Першим його твором є акафіст до Матері Божої Неустанної Помочі. У 1933 р. виїжджає на Волинь як секретар Владики Миколая Чарнецького. Згодом він напише свої спогади про Владику Миколая у творі «Апостол з’єднання».

У 1942 р. переїжджає до Станіславова, де стає ігуменом монастиря редемптористів. У 1943 р. дає реколекції для світських дівчат, після яких окремі з них вступають до монастиря. 13 жовтня 1945 р., з благословення Владики Григорія, засновує Згромадження cестер Непорочного Серця Марії Фатімської.

У 1949 р. о. Романа арештовують та вивозять до київської тюрми, а опісля – в с. Сосновка Іркутської області. У 1956 р. повертається із заслання. Пише «Життєпис Теодора Студита», акафісти та твір „Царство Непорочного Серця Марії”, призначений для новоствореного Згромадження як підстава його духовного життя.

13 жовтня 1968 р. КДБ розкриває душпастирську діяльність Слуги Божого і після обшуку конфіскує рукописи духовної літератури, записи реколекцій, богослужбові книги. Це стало причиною арешту о. Романа і 5-річного заслання в с. Інгаш Красноярського краю. У 1976 р. повертається в Україну до м. Хмільник Вінницької області, де відновлює душпастирську працю. Тут пише книгу розважань про Пресвяту Богородицю „На стежках Марії”, а згодом – акафіст до св. Володимира та молебень до священномучеників Української Греко-Католицької Церкви.

6 жовтня 1985 р. в опінії святості відходить у вічність.

22 листопада 2006 року розпочато беатифікаційний процес Слуги Божого о. Романа Бахталовського.