Реколекції в Коломиї

---

23–25 березня 2018 р. у м. Коломия Івано-Франківської обл. на парафії Покрову Пресвятої Богородиці відбулися великопосні реколекції. Проводили їх отці-редемптористи Ігор Микиток, Віталій Олещук та сестра-редемптористка Антонія Шелепило.

Розпочалися дні духовної віднови Хресною Дорогою, де присутні розважали про страждання Ісуса Христа, які перепліталися зі спогадами про життя блаженного Василія Величковського.  Саме він став першим, хто промовляв у ці дні своєю мовчазною поставою вірності Богові. Всі присутні змогли прикластися до ікони з мощами блаженного і просити його про ласки і заступництво.

Після молитви о. Віталій Олещук поділився роздумами про сенс страждань на основі книги Йова. Ця тема глибоко заторкнула слухачів, бо кожен у свій час зустрічається з терпінням і ставить Богові багато запитань.

Опісля відбулася зустріч молоді. На ній молодь обговорювала тему «Слухання», і вчилася прислухатися до себе, чути іншу людину не лише вухами, а й серцем, а також розпізнавати Божий голос серед гамору світу.

У суботу на реколекційній науці о. Віталій розкривав суть страждань Ісуса, які є лише сходинкою до Воскресіння. Тому кожне людське життя – це не низка терпінь, а шлях до вічного життя, вічного щастя.

Також цього дня до церкви прибігли найменші парафіяни зі своїми батьками. Хоч їх було небагато, але це не заважало їм подорожувати у казці, писати листи з добрими словами для своїх рідних і просто співати на Божу славу.

Увечері парафіяни храму Покрову Богородиці помолилися молебень до блаженного Василія Величковського. Опісля о. Ігор торкнувся теми гріха. Він розповів, які плачевні наслідки приносить відхід від Бога і як насправді важливо триматися Божої руки.

І знову була вечірня зустріч молоді. На ній присутні у групах ставили питання Богові, шукали правдивого Божого обличчя і позбувалися Його спотворених образів, які не раз показує світ.

У неділю в цю маленьку церковцю, наповнену молитовною спільнотною атмосферою, зібралися усі парафіяни. На двох Літургіях вірні слухали проповіді про те, як людські слабкості заважають думати про наше основне призначення – бути з Богом, бути Його народом, Його учнями.

За цих кілька днів Господь до кожного торкався Своїм Словом.