Welcome to USA!

Наразі Вашингтон і Філадельфія...

Колись такий далекий край, як Америка, міг бачити тільки на уроці географії. Ніколи не думав, що зможу там побувати. Але коли стаєш редемптористом, то зникають кордони і твоє місійне покликання несе тебе за межі батьківщини, туди, де Бог хоче нести Добру Новину.

Вже стало певною традицією на час Великого Посту летіти до Америки на реколекції. Цього року з Божим Словом і братніми відвідинами вирушили протоігумен о. Ігор Колісник і я, о. М. Іваняк.

Нашою станицею стало місто Нюарк, де знаходиться наш монастир і парафія св. Йоана Хрестителя. Спільнота цього монастиря невелика - ігумен Леонід Мальков, ЧНІ й два сотрудники - о. Андрій Манько, ЧНІ і о. Тарас Свірчук, ЧНІ. Отці завжди відзначаються братньою гостинністю, і тут завжди приємно бути.

З 18 до 20 березня ми вирушили на перший тур великопосних реколекцій. Протоігумен поїхав на парафію о. Ігоря Блощинського до Філадельфії. Ця парафія англомовна, тому наш протоігумен проповідував англійською. У своїх роздумах о. Ігор запропонував учасникам реколекцій більше заглибитись у суть християнського життя.

На запрошення о. Тараса Лончини я мав можливість побувати у Вашингтоні. Хоча дві парафії отця знаходяться в околицях столиці, та це зовсім не перешкодило мені побачити і саму столицю. Про це згодом.

Храм Святої Тройці, де служить отець, пригадав мені рідний Карпатський край, адже ж церква є дерев’яною. Темою моїх великопосних роздумів була молитва св. Єфрема.

Для мене ці реколекції були також певним відкриттям. Дуже багато в цьому посприяв о. Тарас та його родина - дружина Ярослава та її мама Катерина, за що я їм дуже вдячний. Перш за все я мав змогу не тільки сам ділитися Словом Божим, але й почути про відважних священиків нашої Церкви. У неділю після закінчення реколекцій парафіяни мають спільний обід, і о. Тарас запропонував священичим родинам щомісяця на обідніх роздумах розповідати про своїх священиків, так зване Priestly Families. У неділю своє представлення мала родина Куриласів. З цієї родини ми мали редемпториста, отця-доктора Богдана Куриласа.

Отець Богдан народився в с. Германів 2 лютого 1917 р. Він був найстаршим із 17 дітей свого батька, священика о. Василя, і мами Олени. У 1933 р. вступив до монастиря редемптористів у Львові. 2 лютого 1940 р. отримав священичі свячення. Душпастирював короткий час на Лемківщині, а пізніше на еміграції в Брюсселі для українських поселенців. Помер 5 вересня 1991 р. Був талановитим проповідником, письменником і літературознавцем. Писав під псевдонімом Ігор Каліненко. Захистив докторську працю на тему «З’єднання архієпископа Мелетія Смотрицького». Захист відбувся в Українському Вільному Університеті в Мюнхені у 1962 р.

Як виявилося, таких родин є дуже багато. Наприклад, на квітень уже запланована зустріч про митрополита Володимира Стернюка, також редемпториста.

У неділю ми з отцем Тарасом їздили ще на одну парафію у місцевості Маннассас (Вірджинія). Це англомовна парафія. Але вірні вміють співати деякі частини Св. Літургії українською мовою. Ця парафія невелика, але на цій парафії багато цікавих людей. Серед них відома космонавтка Хайдемарі Стефанишин-Пайпер. Вона два рази виходила у відкритий космос. Її батько був з України, а мати німкеня, і вона чудово розмовляє українською мовою. Після Св. Літургії я мав можливість з нею поспілкуватися. Приємно, що наша Церква має таких незвичайних людей.

У Вашингтоні ми з отцем відвідали греко-католицьку семінарію і поклонилися копії Туринської Плащаниці. Побували в Національній Базиліці Непорочного Зачаття, яка знаходиться на території Католицького Університету Америки (CUA). Вона цікава тим, що в середині розміщено дуже багато каплиць різних народів світу і обрядів (Матір Божа В’єтнаму, Матір Божа Африки і ін.). Серед них є також наша візантійська каплиця. Вже майже виходячи з базиліки, я подумав, а чи є тут щось редемптористичне? І – звичайно, є - ікона Матері Божої Неустанної Помочі, а біля неї статуя св. Альфонса, які знаходяться у головному храмі. Ми з отцем не тільки дивилися, але мали можливість спільно помолитися в часі цієї чудової екскурсії.

Національна Катедра, пам’ятник Тарасу Шевченку, Музей астронавтики, Музей індіанців... Цей список є дуже довгим. Америка багата на різні культури, на різні народи. Однак радію найбільше тим, що наші вірні брати і сестри бережуть батьківську віру і культуру та передають нащадкам, бо на двох парафіях о. Тараса є маленьке покоління християн, які беруть активну участь у житті нашої Церкви.

Нехай Господь береже наш боголюбивий народ і душпастирів, які проживають на американській землі.

о. Михайло Іваняк, ЧНІ