Пасхальні реколекції в ЛВК-30

До кожного великого свята наш народ готується досить ретельно. Адже свята для нас це можливість не тільки відпочити від щоденної праці, а в першу чергу - прослава Бога в контексті даного празника. Ніщо так не очищає душу, як Сповідь, Євхаристія, Божественна Літургія. У великі свята ці чинники відіграють велике значення. І ми, люди, користаємо з цього. Зазвичай реколекції є тою духовною атмосферою, в якій ми готуємося до певного свята. Для мирян ці реколекції проводяться в один спосіб, для богопосвячених осіб в інший, а для наших людей в ув’язненні також дещо по-іншому.

13-15 квітня 2011 року в Личаківській виправній колонії № 30 (ЛВК-30), якою опікуються брати-редемптористи, відбулися передпасхальні реколекції. І саме Сповідь, Євхаристія і Літургія були головними темами для наук о. Романа Хріна, який провадив дані реколекції. Головною метою цих днів була роз’яснити саму суть Христового Воскресіння. Наголосити на тому, що не святковий стіл є центром цього празника, а Особа воскреслого Христа.

Ці реколекції о. Роман Хрін розпочав словами своєї першої проповіді в даній колонії (6 березня 2011 р.): «Браття! Головне, щоб ми не втратили нашого зв’язку з Богом». І дані науки мали скріпити цей зв’язок, а може й відновити, а може й створити. Залишимо це на розсуд Святому Духові. Від братів наші люди отримали практичні завдання. Від них вимагалося дати відповіді на поставлені запитання. Звичайно, ми були готові до того, що ці люди не будуть відповідати на загал перед іншими співв’язнями на ці питання, як ось: ким для вас особисто є Особа Ісуса Христа, що для вас означає, що Ісус воскрес, чи наші спільні молитви, Святі Літургії укріпляють ваш зв’язок з Ісусом, чи навпаки й інші подібні запитання. Кожен з них зможе собі дати відповідь і відчути певну відповідальність за те, що скаже. Це ті наші вірні «парафіяни» які своєю присутністю, працею для нашої церкви в зоні, молитвами, допомагають в житті нашої в’язничної спільноти.

Дорогі відвідувачі нашого сайту. Просимо ваших молитов за людей у в’язницях, адже вони не менше нас потребують Бога. Просимо також ваших молитов за наші місійні праці, щоб могти в такий спосіб проповідувати Євангеліє. Адже ап. Павло говорить: «Горе мені, якщо я не буду проповідувати Євангеліє».

бр. Михайло Гасяк, ЧНІ