Усть–Кабирза

18-23 липня 2011 року в Усть-Кабирзі (Росія) пройшов молодіжний табір, який організували редемптористи.

Усть-Кабирза - село, яке знаходиться 60 км. від Таштаголу, районного центру Кемеровської обл., недалеко від Республіки Хакасія.

Виїхавши 18 липня з Прокоп’євська, ми у кількості 14 чоловік (згодом до нас приєдналися ще дві дівчини з Таштаголу), подолавши майже 300 км. шляху, прибули в Усть-Кабирзу, мальовничий куточок, насичений природними багатствами, благодатний край. Головними особливостями краю є гори та ріка, з яких місцеві жителі черпають все потрібне для життя.

І ось, раненько на наступний день почався наш відпочинок. Відразу після Літургії та сніданку хлопці, зорієнтувавшись, звідкись дістали сітку для ловлі риби та побігли на ріку. Це було їхнім основним заняттям до кінця табору. Ріка, хоча й не глибока, зате кишить рибою - не можливо стояти довго в воді на одному місці, бо риби відчутно щипають за ноги. Якби було достатньо спритності, її можна було б ловити руками. Також були й інші спортивні заняття, ігри з м’ячем, футбол та волейбол.

Духовна частина була на високому рівні. Завжди під час Літургії проводились науки-проповіді, які по черзі голосили о. Богдан Гелета, ЧНІ, о. Роман Жиравецький, ЧНІ та бр. Максим, студент з Новосибірської передсемінарії, який проводив лекції-розмови.

Слід згадати і про творчість. Граючи на гітарах, о. Роман та бр. Максим співали різні пісні, що заохочувало та запалювало молодь брати активнішу участь у творчості.

Похід на дуже круту гору приніс багато втіхи та в багатьох змінив погляди на власні можливості. Хоч комарі та мухи не давали нормально рухатись, все-таки ми встигли видертись на гору, поки ще не настала ніч. Знайшли місце, швидко розклали палатки, зварили уху, помолились, повечеряли та лягли спати. Це не зовсім можна назвати сном, бо спілкування і ділення досвідом продовжувалось до пізньої ночі, але й це також ціниться, як частина нашого походу.

Уставши зранку, помолились, поснідали, поспівали, зібрались та поспіхом майже збігли з гори, бо насувалася гроза. Отже, це був чудовий похід, який багатьом запам’ятався як спартанський штурм гори.

Так пройшов християнський молодіжний табір в нашій сибірській станиці. Ми дуже щасливі та вдячні Богові, що дав нам можливість радіти життям, спілкуватись, пізнавати нових друзів і себе!