Місія на батьківщині владики Петра Козака, ЧНІ


Поцілунком землі, з якої вийшов редемпторист та єпископ підпільної УГКЦ владика Петро Козак, розпочалась місія у с. Лошнів Теребовлянського району Тернопільської області, яку з 2 по 9 жовтня 2011 р. провели редемптористи о. Петро Ковальчук, о. Віталій Назар та сестри-редемптористки Наталія Коромець і Тадея Яртим.


Мешканці мальовничого села, що розкинулось неподалік м. Тернопіль, зустріли місіонерів як своїх, адже з 1991 по 1997 р. тутешніми греко-католиками опікувались отці-редемптористи.


Ранкові та вечірні богослужіння гуртували в місцевому храмі Різдва Пресвятої Богородиці тих, хто прагнув засіяти у свої серця зерна Божого Слова. Чоловіки та жінки на станових науках мали нагоду пригадати та наново відкрити для себе їх особливу місію. Подружні пари, які щойно одружились та прийшли до храму з немовлятами, і ті, які вже відсвяткували срібне весілля, а також ті, які вже через похилий вік змушені спиратись на палицю, відновили свої подружні обітниці. Спільна трапеза із хліба та меду єднала між собою зібраних на подячній молитві за плоди, якими нас цієї осені обдарував Господь.


Хресна дорога вулицями села стала шляхом, на якому об’єднались люди різних поколінь та різних конфесій, люди, які ішли від самого початку та які долучались або через хвороби могли тільки вийти до брам своїх дворів. Одна із стацій – капличка, збудована в селі Лошнів на місці, де колись стояла хата, в якій народився владика Петро Козак, про хіротонію якого рідні дізнались лише на його похороні. Із словом про співбрата, який дав свідчення жертовного служіння в часі гонінь нашої Церкви, до вірних звернувся о. Петро Ковальчук, поставивши владику за приклад для наслідування.


У п’ятницю місіонерів стало більше… Долучився блаженний Миколай Чарнецький, біля мощей якого шукали порятунку немічні тіла та зранені душі...


Особливу увагу місіонери приділили хворим та покинутим людям, які не могли прийти до храму, аби прийняти святі тайни покаяння та Євхаристії. Не шкодуючи ніг, отці топтали запорошені дороги села, щоб ті, які хотіли прийняти Христове Відкуплення, могли Його зустріти…


Не забуваючи про тих, що вже відійшли до вічності, у суботу відбувся похід на кладовище, яке після панахиди замайоріло різнобарвними вогниками, залишеними людьми на гробах своїх померлих родичів і близьких.

 

Завдяки старанням пароха о. Івана Довгошиї та сприяння адміністрації місцевої школи місіонери змогли зустрітись із учнями всіх класів та вчительським колективом. Великими здивованими оченятами зустріли незрозумілих людей у чорному маленькі вихованки дитячого садочку. А із працівниками сільської ради місіонери порозмовляли про справжні цінності життя.


Молодь у часі місії мала нагоду подумати про те, ким для них є Бог та ким вони є для Бога. Одну із зустрічей було відведено для станових наук.


Завершився тиждень парафіяльної віднови урочистим встановленням місійного хреста, який буде продовжувати у людських душах справу місії…


с. Тадея Яртим, МНІ