"Я Живу" відвідала притулок в с. Кутюжани

Один святий, ідучи містом, побачив дівчинку в лахмітті; вона просила милостиню.

- Господи, чому Ти таке допускаєш? Зроби щось, прошу тебе, -  звернувся до Бога святий. 

А увечері в телевізійних новинах він дивився репортажі про те, як люди вбивають одне одного, бачив очі вмираючих дітей, їх виснажені голодом тіла. І знову заволав до Бога:

- Господи, подивися, скільки лиха! Зроби щось!

Уночі святий почув голос Господа: "Я  вже щось зробив: я створив тебе".

Бог створив кожного з нас, щоб ми робили цей світ кращим, щоб допомагали тим, хто найбільше потребує допомоги. З Його волі молодь зі спільноти "Я живу" м. Вінниці 25 грудня 2011 р. відвідала школу-інтернат у с. Кутюжани. Разом з небайдужими людьми, які придбали подарунки та одяг для дітей, хлопці і дівчата приїхали у це віддалене село. Спеціально до їх приїзду вихованці приготували Різдвяну виставу, танцювали, співали і розповідали вірші. Діти дуже зраділи солодощам і фруктам, які їм привезли, а, перекусивши, можна й гратися...

Хлопці пішли на майданчик грати у футбол зі старшими дітьми, а дівчата грались в ігри з малечею. Діти були дуже щирими, кожен хотів, щоб йому приділили трохи уваги, тому обнімали гостей і тулились, як кошенята. Дехто ніколи не їздив на машині, тому хлопці вирішили покатати малих. Від поїздки машиною у дітей було стільки вражень, що вони аж світились від щастя. 

Після цієї подорожі у спільноти теж лишилось багато вражень. Речі, які для тебе є звичайними, буденними, для цих дітей є святом. Кутюжанська школа-інтернат має спонсорів, але вони зазвичай роблять одноразові акції, а дітям просто потрібна увага, усмішка чи прості обійми, щоб їхні серця наповнились радістю. Це лише одна школа, а їх ще є дуже багато, багато притулків, розподільників, яким справді потрібна допомога. У нас є багато шансів і можливостей, щоб Бог нами пишався!