120 років з дня народження о. Г. Колє

Преподобний отець Губерт Колє народився у Хавланді 15 січня 1892 року. Ветеран війни 1914-1918 років. Політичний в’язень 1940-1945 р. Завдяки своїй честі і мужності був нагороджений орденом “Кавалер Ордена Леопольда ІІ з мечем”, відмічений “Полум’яним Хрестом”, “Воєнним Хрестом з пальмовою гілкою”, пам'ятними медалями 1914-1918 років. Інвалід війни.

Після Першої світової війни упродовж кількох років викладав у одному з католицьких коледжів Бельгії. Зрозумівши, що зможе найкраще послужити серед українців, він попросився на схід. Упродовж 18 років до приходу більшовиків (1939 р.) він завзято працював у Галичині серед українського народу.

Основною його працею всі ті роки стала праця вчителя в ювенаті, де він викладав французьку мову. Був він без якихось амбіцій, доступний й добросердечний.

Повернувшись до Бельгії, він усім серцем відчував потребу спілкування з друзями-українцями. Після Другої світової війни став апостолом і приятелем українців у Борінаже (Borinage). Плідно працював з нашою еміграцією, надаючи українцям незчисленні послуги, допомагаючи їм у духовних і матеріальних потребах. До і після цього періоду зовсім непомітно він вчителював у ювенаті в Сіролі (12 років).

21 січня 1954 року о. Колє був присутній на вечірній Службі Божій у супроводі хору українських робітників у церкві св. Елізабет у Mons, яку відправляв о. Богдан Курилас, редемпторист. Там він відчув, що нездужає, і повернувся до монастиря. Вранці брат довго дзвонив і стукав у зачинені двері його келії, а коли ввійшов, то застав отця тяжко дихаючим і без свідомості. Отець покликав лікаря, але той був безсилий чимось допомогти. Отець помер несподівано близько 6 год. 15 хв. під молитви, які промовляли присутні в цей останній день його української місії.

Щоб дорогі українські робітники могли побачити о. Колє в останній раз, тіло поклали у великій приймальні монастиря, переобладнаній на капличку. 25 січня відбулась Служба Божа в латинському обряді. Приміщення було переповнене присутніми, переважно українцями, які прибули з усієї Бельгії. Українці співали молитви. На прощальній церемонії були присутні мер Жак Перідон, генеральний вікарій Бучко, українці з Борринажа (Borinage). Похоронили отця в Saint-Symphorien недалеко Mons у присутності численного люду.

"Подвижники ЧНІ"