Некролог Львівської провінції: Лютий


3 лютого


ЗАХАРКІВ СТЕПАН, народився 31 травня 1922 р. у с. Вишеньках Теребовлянського р-ну Тернопільської обл. У 1932 році за порадою двоюрідного брата Михайла (на той час вже редемпториста Василя Стеця) вступив на навчання до ювенату у Збоїсках. 19 серпня 1938 року прийняв облечини і розпочав новіціат у тому ж монастирі на Збоїсках, та через рік, 19 серпня 1939 року, склав перші обіти. Семінарійне навчання проходило під час війни, а тому в різних монастирях - Голоско, Тухів (Польща), Львів, Збоїска. 12 лютого 1945 року був рукоположений у священики владикою Миколаєм Чарнецьким. Після ліквідації останнього монастиря в Уневі отець Степан проживав в різних місцях: Тернопіль, Кривий Ріг, Суєтихи (Іркутська обл., Росія), Бережани, Заліщики, не залишаючи священичого служіння в підпільній Церкві. Після підпілля служив у Тернополі, Стрию та Львові. Помер отець Степан у монастирі св. Альфонса, м. Львів, 3 лютого 2003 року на 81-му році життя, 64-му році перших обітів, 61-му році вічних обітів та 58-му році священства. Похоронений на кладовищі редемптористів на Збиранці біля Львова.

 


4 лютого

Van de Gehuchte Fernand – ВАН ДЕ ГЕГІХТЕ ФЕРНАНД, народився 18 грудня 1897 року в м. Gent, Бельгія. 13 жовтня 1919 року він склав перші обіти та розпочав навчання в семінарії. Вічні обіти склав 13 жовтня 1922 року, а через два роки, 21 вересня 1924 року, отримав священичі свячення. Цікавився літургікою східного обряду, тому служіння в Галичині було його мрією, куди він приїхав мабуть на початку 1925 року. У Галичині він був у монастирі на Голоско. Протоігумен о. Й. Схрейверс готував його до формації – соцієм новиків. Але сталось непоправиме – через необережність, чи скоріше брак практики з опаленням в келії, о. Фернанд задихнувся чадним газом. Сталось це 4 лютого 1926 року на 29-му році життя, 7-му році перших обітів, 4-му році вічних обітів та 2-му році священства. Похоронений у гробівці редемптористів на Голосківському кладовищі у Львові.

 


11 лютого


МИХАЙЛЮК ВАСИЛЬ
, народився 23 серпня 1919 року в селі Дуліби Жидачівського р-ну Львівської області. У 1932 році став учнем ювенату редемптористів у Збоїсках, де навчався до 1939 року. Саме цього року 19 серпня прийняв облечини і розпочав новіціат. Через воєнні події новіціат продовжував у м. Ярослав, тепер Польща, де 14 жовтня 1940 року склав перші обіти. Вічні обіти склав 21 вересня 1944 року у Збоїсках, а 12 лютого 1945 року був рукоположений у священики владикою Миколаєм Чарнецьким. Після ліквідації монастиря служить підпільно у Львові та Ходорові. З 1979 року викладає моральне богослов’я в підпільній семінарії, а з 1990 р. - у Дрогобицькій та Львівській семінаріях. Помер отець Василь у монастирі св. Альфонса, м. Львів, 11 лютого 2001 року, на 82-му році життя, 60-му році перших обітів, 57-му році вічних обітів та 56-му році священства. Похоронений на кладовищі редемптористів на Збиранці біля Львова.

 


18 лютого


ГЕРАРД (Роман) ЖОВНІР, народився 16 серпня 1894 року в с. Липиця Долішня, тепер с. Липивці, Перемишлянський р-н, Львівська обл. Був одним із перших, хто вступив до монастиря редемптористів у Збоїсках, де 16 лютого 1920 року прийняв облечини, а через рік – 17 лютого 1921 року - склав перші обіти. Вічні обіти склав 17 січня 1926 року в монастирі св. Альфонса на Голоско. До ліквідації Церкви служив в монастирях – Збоїска, Голоско, Станіславів, Тернопіль. У жовтні 1948 року разом із більшістю був вивезений до Унева. Після ліквідації і цього останнього монастиря залишився тут в будинку для перестарілих, де був садівником. Останні дні свого життя все ж провів у стінах рідного монастиря на Голоско. На той час це вже була лікарня. Тут бр. Герард проходив лікування, тут і помер 18 лютого 1973 року на 79-му році життя, 52-му перших та 47-му році вічних обітів. Похоронений на Лучаківському кладовищі у Львові.

 


22 лютого


ЛЕБ’ЯК ДМИТРО, народився 8 листопада 1913 року в с. Стронятин, Жовківський р-н, Львівська обл. (за іншими даними с. Жирівка). Після навчання в ювенаті на Збоїсках, куди поступив мабуть 1928 року, 18 серпня 1934 року прийняв облечини і розпочав рік новіціату в монастирі на Голоско. Перші обіти склав 19 серпня 1935 року та розпочав навчання в новоствореній семінарії на Голоско. 19 серпня 1939 року склав вічні обіти, а через рік, 2 серпня 1940 р., отримав священичі свячення з рук, мабуть, вл. М. Чарнецького. У часі війни до 1946 року був викладачем в ювенаті. У жовтні 1948 року разом із більшістю був вивезений до Унева, а коли в червні 1950 р. ліквідували і цей монастир, то о. Дмитро поселився десь у Львові або біля Львова. Відомо, що був засуджений на три роки. Весь час служив як священик, крім цього був вікарієм протоігумена Филимона Курчаби та викладачем філософії та історії Церкви підпільної семінарії. Помер о. Дмитро 22 лютого 1974 року на 61-му році життя, 39-му році перших обітів, 35-му році вічних обітів та 34-му році священства.