Некролог Львівської провінції: Березень


1 березня


ШАВЕЛЬ ГРИГОРІЙ, народився 7 березня 1912 р. в селі Колівська Жирівка (тепер Жирівка, Пустомитівський р-н, Львівська обл.). Літом 1929 р., після закінчення навчання в ювенаті редемптористів, за прикладом свого старшого брата Степана, вступив до Згромадження і 27 серпня 1929 р. прийняв облечини та розпочав рік новоціяту. Наступного року 28 серпня склав перші обіти та виїхав до Бельгії на навчання. Священичі свячення отримав 19 серпня 1936 року із рук блаженного владики М. Чарнецького. До 1939 року був вчителем та соцієм в ювенаті. З початком війни виїхав до Риму, а наступного року 18 червня до Канади. Душпастирював в Йорктоні (1940-1948, 1961-1966 р.), Тимінсі (1948-1950 р.), Нюарку (1950 р.), Торонті (1951-1958 рр.), Вінніпезі (1958-1961 р.) та Виньярді (1966-1967 р.). Крім цього був директором кількох друкарень: "Голосу Спасителя" в Йорктоні (1943-1948, 1961-1966 р.), "Нашої мети" в Торонті (1950-1953 р.) та "Поступу" у Вінніпезі (1958-1961 р.). У лютому 1967 року недуга серця положила отця Григорія до лікарні, де він і помер 1 березня того ж року на 55-му році життя, 37-му році перших обітів, 34-му році вічних обітів та 31 році священства.


4 березня


СХРАЙВЕРС ЙОСИФ (SCHRIJVERS JOZEF), народився 19 грудня 1876 року в містечку Зутендаль в Бельгії. Після закінчення колегії св. Йосифа в Гассельті в 1894 році вступив до Згромадження, а вже наступного року, після річного новіціяту, дня 6 жовтня склав перші обіти. Опісля слідувало шестирічне навчання в семінарії редемптористів у Боплато, під кінець якого, 2 жовтня 1900 року, Йосиф став священиком. Перші сім років свого священства він провів у тій же семінарії як викладач філософії, а наступні шість як префект студентів. У тому ж часі він розпочав письменницьку діяльність. Літо 1913 року розпочинає цілком нову сторінку в житті молодого священика. Він з групою співбратів їде до Галичини, тоді це частина Австро-Угорської імперії, щоб заснувати східну вітку Згромадження редемптористів на цих землях. З 1914 року о. Йосиф є настоятелем малої спільноти в Уневі і залишиться настоятелем редемптористів у Галичині аж до 1933 року. За цей час спільнота виросла чисельно, відкриті нові монастирі. Крім настоятельського служіння він продовжував апостольство пера духовним проводом багатьох осіб. На початко 1920-х р., за дорученням вл. Й. Коциловського, був візитатором Згромадження сестер св. Йосифа, а пізніше став візитатором всіх жіночих монастирів УГКЦ. У 1933 році архімандрит призначив його протоігуменом бельгійської провінції, а в 1936 р. був обраний на генерального дорадника і переїхав до Риму, де він і трудився до самої смерті 4 березня 1945 р., на 69-му році життя, 50-му перших обітів, 46-му році вічних обітів, та 45-му році священства.


18 березня


БОСКИЙ ФРАНЦИСК (VAN DEN BOSSCH FRANZ), народився 3 жовтня 1892 року в Антверпені, Бельгія. У 1911 році закінчив єпархіальну малу семінарію і вступив до редемптористів. Після річного новіціяту 29 вересня 1912 року склав перші обіти та розпочав богословські студії, які тривали до 1917 року. Цього ж року 22 квітня отримав священичі священня та до 1919 року служив у Бельгії. Осінню 1919 р. Франц вже в Канаді та служить в Йорктоні, Комарно та Айтуні. На початку 1928 року його направили до Галичини: Станіславів (1928-1932 р.), Тернопіль (1932-1933 р.), Голоско (1933-1936 р.) та Збоїска (1936-1939 р.). У Голоску і Збоїсках він був магістром новиків. У 1939 р. виїхав до Бельгії, але вже наступного року весною отець Франц знову в Канаді - Йорктон (1940-1950 р.), а згодом летить до далекої Австралії (1950-1955 р.): Вейсл, Мейфілд, Брізбейн, Нюкасел та Греті. У 1955 році знову повертається до Канади і знову стає магістром новиків: спершу в Йорктоні (1955-1961; 1964-1967 р.), а з 1958 р. в Медовейлі, де з 1961 р. став також ігуменом. У кінці 1966 р. поїхав у відпустку до Бельгії, де тяжко захворів і помер 18 березня 1967 р., на 75-му році життя, на 55-му році перших обітів, на 52-му році вічних обітів та на 50-му році священства.


19 березня


ДЕ КОРСВАРЕМ ФРАНЦИСК (ЙОСИФ) (DE CORSWAREM FRANÇOIS (JOSEPH), народився 19 липня 1893 року в Kleine-Brogel, Бельгія. До Згромадження вступив ще в 1913 році, але через воєнні події не закінчив новіціяту. Удруге розпочав новіціят в 1919 році і 13 травня 1920 року склав перші обіти, та ще мабуть того ж року або на початку 1921 приїхав до Галичини – у Збоїска, де був економом монастиря. Не відомо скільки часу бр. Франциск був в Україні, але він так і не встиг вивчити добре української мови, як його відкликали до Бельгії, і у скорому часі відрядили на нову місію – в Конго. В одному із перельотів до Конго 19 березня 1938 року сталась авіакатастрофа, в якій загинув бр. Франциск на 45-му році життя, 18-му році перших обітів та 14-му році вічних обітів.


20 березня


РЕГАРТ ЛУЇЗ (REGAERT LOUIS), народився 18 грудня 1882 року в Sint-Jans-Molenbeek, Бельгія. До редемптористів вступив у 1900 році і в наступному 1901 р., 29 вересня склав перші обіти. Після закінчення семінарійного навчання 29 вересня 1907 р. отримав священичі свячення, та до 1913 р. був місіонером у Бельгії. Потім їде до Канади, де вивчає східний обряд, мову і в 1917 р. приймає східний обряд та розпочинає душпастирське служіння серед українців у Йорктоні. Через рік отець Луїз вже в Галичині, у Збоїсках, але через хворобу серця в 1920 р. повертається до Бельгії, тут служить вчителем у ювенаті та опікується українськими емігрантами. У роках 1927-1936 він префект студентів в Лювені. Після 1936 р. о. Луїз посвячує себе служінню українським емігрантам по всій Бельгії, особливо з 1948 р., коли отримав окремий привілей також перед державними установами, і цю послугу несе до самої смерті, яка наступила 20 березня 1971 р., на 89-му році життя, 70-му році перших обітів, на 67-му році вічних обітів та 64-му році священства.


21 березня


ДЕЛЬФОРЖ АЛЬБЕРТ (DELFORGE ALBERT), народився 29 жовтня 1885 року в Basse-Wavre, Бельгія. У 1904 році вступив до редемптористів, а 29 вересня наступного року склав перші обіти. Після семінарійного навчання 29 вересня 1911 р. отримав священичі свячення. До 1919 року був вчителем у ювенаті. 17 квітня 1919 р. зголосився до служіння в Канаді та почав вивчення обряду і мови. Тут о. Альберт служив у Комарно (1919-1923 р.) та в Йорктоні (1923-1928 р.). В 1928 р. їде до Галичини та посилається у Збоїска, де виконує різні функції: вчитель в ювенаті, економ та магістр братів-помічників. У жовтні 1933 р. він знову повертається до Канади в Йорктон, де, рятуючи життя своєму настоятелю Іванові Балі, впав жертвою від вистрілу в голову. Це сталося 21 березня 1935 р., на 50-му році життя, на 30-му році перших обітів, на 27-му році вічних обітів та на 24-му році священства.


27 березня


БУЛЬС АХІЛЬ (BOELS ACHIEL), народився 2 вересня 1894 року в Liffenge, Бельгія. З 1907 по 1913 р. навчався в ювенаті редемптористів, а після закінчення вступив до Згромадження, де склав перші обіти 11 листопада 1914 р. Після семінарійного навчання отирмав священичі священня 28 грудня 1919 р. і наступного року виїхав до Галичини вивчати обряд і мову. До 1928 р. був вчителем в ювенаті у Збоїсках, а опісля магістром новиків. У 1933 році служить в Станіславові як місіонер, економ, а з 1938 р. ігумен. Через старання про новий храм в Станіславові та видання "Марійського Альманаху" в березні 1939 р. польська влада прогнала о. Ахіля без права повернення. У Бельгії він був вчителем в ювенаті, а після війни служив українським біженцям. Тяжко захворів на запалення легенів, що і привело до смерті 27 березня 1975 року, на 81-му році життя, на 61-му році перших обітів, на 58-му році вічних обітів та на 56-му році священства.


28 березня


САВКА АТАНАЗІЙ (ДІОНІСІЙ), народився 16 жовтня 1907 року в селі Рудники Миколаївського р-н Львівської обл. У 1925 р. Діонісій, вступив до Згромадження та на облечинах отримав ім’я Атаназій. Першого березня Атаназій склав перші обіти і до 1932 р. служить у монастирі у Збоїсках. Опісля переходить до Тернополя, де виконував різне служіння. Невідомо точно, коли брат Атаназій виїхав до Канади, але в 1940 р. він уже в Йорктоні: тож виїхав до Канади як на нове місце служіння в кінці 30-х років або ж осінню 1939 р., після першого закриття монастирів. У Канаді він служив в Йоктоні (1940-≈1955 р.) та Айтуні (≈1955-1978 р.). Помер бр. Атаназій 28 березня 1978 р., на 71-му році життя, 51-му році перших обітів та 46-му році вічних обітів.