Великопосні реколекції, роздуми 4

4. Ісус зустрічається зі Своєю Матір'ю

Голос 4: Як побачила Пречиста Діва Марія Свого Сина, що Його, як ягня, вели на муки, з болем у серці пішла за Ним та з іншими жінками голосила: “Куди йдеш, Дитино моя? Ради чого так поспішаєш? Чи не другий шлюб справляють у Кані Галилейській, і Ти поспішаєш туди, щоб воду на вино перетворити? Чи не піти б мені з Тобою, Сину мій, а чи чекати, поки Ти повернешся? Скажи мені хоч слово, Слово Боже, не йди мовчки мимо мене, Чистою мене зберігши, Ти бо єси Син і Бог мій”.

Зустрілися два погляди… Скривавлене і зранене обличчя Христа та скривавлене і зранене серце Його матері. Чи є на світі нестерпніший біль, аніж бачити на власні очі, як катують твою дитину? Ось той меч, Маріє, який Тобі прошиє душу (Лк. 2, 35).

Світ переповнений терпінням матерів. Вони терплять за своїх синів, які збилися з доброї дороги, за дочок, яким не склалося життя, за дітей, яких не народили, за тих, кого залишили… Терплять матері, щоби «відкрились думки багатьох сердець» (Лк. 2, 35). Біль серця матері не проходить безслідно. Мати Божа творила новий світ, крокуючи стражденним шляхом свого Сина. Мати людська своїм терпінням і молитвою змінює серця своїх дочок і синів та вирівнює їхню дорогу, щоб прямували до Божого дому.

Багатостраждальна Мати, дай відваги всім стражденним матерям йти свій шлях без нарікання і розпізнати його як дорогу спасіння для себе та своїх дітей.