Вчимося на прикладі Каїна й Авеля

З ким маємо будувати наші стосунки? Хто є інші люди по відношенню до нас? Чи маємо ми якісь обов’язки перед ними? Над такими питаннями від 2 до 4 березня 2012 р. під проводом о. Михайла Іваняка, редемпторист, роздумували хлопці, що зібралися у монастирі св. Альфонса у Львові на реколекції.

Основою духовних наук стала біблійна історія про Каїна і Авеля, а темою реколекцій – відповідь Каїна Богу: «Хіба я сторож брата мого?» У пошуках себе серед людей ми приходимо до висновку, що нам слід будувати стосунки найперше з Богом, а потім з ближнім і з самими собою. Хочемо ми того чи ні, але такою є природа людини. Коли вбиваємо ці стосунки, то, одночасно, губимо себе. Подібно як Каїн убив свого брата, нас вбиває як відсутність стосунків, так і хворі відносини. Здорові стосунки нас розвивають, а хворі - гальмують. Перші - лікують і відживляють, а другі - вражають і навіть умертвляють.

Крім реколекційних конференцій, у програму духовної віднови були включені відвідини крипти в соборі св. Юра з нагоди 120-ліття з дня народження патріарха Йосифа Сліпого, про життя якого учасникам реколекцій розповів о.-д. Герард Ждянський, редемпторист. Серед богослужінь і молитов особливо варто згадати Хресну дорогу прощення, під час якої кожна зупинка-стація була нагодою перепросити у Спасителя за власні недоліки: умивання рук від відповідальності за добро у світі, піклування про власні приємності, легковаження своїх падінь, сльози матері та ін.

На завершення о. Михайло благословив учасників та помазав кожного олією, освяченою мощами блаженного Миколая Чарнецького.

Ідучи на реколекції, для мене не мало значення, хто буде їх проводити і яка їх тема. Я мав за ціль залишити на деякий час замкнене коло мого щоденного життя, щоб призупинитися і подивитись на своє життя зверху: яке воно, яка швидкість його руху, які є труднощі, проаналізувати та зробити якісь висновки. А тоді повернутись назад до цього кола оновленим, з усвідомленням, що життя не лише рутина, в якій я існую. Ці реколекції послужать мені гарним досвідом для подальшого крокування по житті.

Віталій Караман, Львів

Час до реколекцій – це час вітру і буревіїв. Навіть приїхавши на реколекції, за вікном символічно був сильний вітер. Але за ці кілька днів настала тиша і в душі, і навіть на вулиці.

Ярослав Геник, Кам’янець-Подільський

Після реколекцій я маю відчуття, ніби я зачерпнув живої води, як хананеянка. Перший день, коли я приїхав, предмети довкола розсіювали увагу і не давали зосередитись. Але проживши тут кілька днів, поспілкувавшись з однодумцями на різні життєві теми, побачив все іншими очами: одним співчуваючи, від інших навчаючись, за когось радіючи.

Залипський Зіновій, Перемишляни

Останнім часом мене поглинуло навчання, що дуже виснажує. Тому, почувши про реколекції, вирішив скористатись можливістю, щоб відновитися і відпочити. На жаль, з фізичним відпочинком не склалося через застуду. Але відбулося найголовніше – відпочив духовно.

Ярослав Приходько, Кам’янець-Подільський