Великопосні реколекції, роздуми 13


13. Тіло Ісуса знімають з хреста


Стихира г. 5. Тебе, що зодягаєшся світлом, наче ризою,* зняв Йосиф з Никодимом,*і, бачивши мертвого, нагого, непохованого,* ревним плачем заплакали,* і, ридаючи, промовили:* Жалю мій, найсолодший Ісусе!* Побачивши тебе на хресті повислого,* сонце негайно мороком покрилося* і земля з  остраху тряслася,* і роздерлася церковна занавіска.* Ось тепер бачу тебе, що заради мене добровільно прийняв смерть!* Як поховаю тебе, мій Боже?* Або якою плащаницею тебе обгорну?* Якими ж руками діткнуся нетлінного твого тіла?* Та й які, Щедрий, пісні заспіваю на твій відхід?* Величаю страсті твої, оспівую твій похорон з воскресінням,* кличучи: Господи, слава тобі!

 

«Ісус, полюбивши своїх, що були в світі, полюбив їх до кінця!» ( Йо. 12, 1).


Скінчилася земна мука Спасителя світу, позаду вже той страшний біль. Мертвий Син на руках матері… Вона любила його до кінця, до останнього подиху була поруч, сповняла його місію разом з Ним. Тепер, тримаючи свою мертву дитину, ніби тримає в руках ціле людство, всіх своїх мертвих  в гріхах дітей, які блукають в світі. Мати Месії хоче вдихнути у світ, знівечений гріхом,  нове дихання.


Вірними до кінця залишились небагато, кілька людей, які  знайшли в собі сили побороти страх, нерозуміння, біль, йти стражденним шляхом з Тим, Хто був їм близький, Кого зустріли на своїй життєвій дорозі, і вирішили бути з Ним, що б не сталося.


Бог і нам дарує людей, яким запрошує бути вірними. Та бути вірним зовсім не модно в сучасному світі. Слова, які кажуть подруги один одному в тайні Подружжя «не залишу тебе аж до смерті» стали простим ритуалом, роздори в стосунках через наклепи, неправдомовство стали звичною справою, зраджувати людські таємниці – звичайна річ. Не вміємо бути вірними в сім’ї, в дружбі, на роботі… Наші малі і великі зради покривають життя темрявою: «Кожен, хто чинить зло, ненавидить світло, тож і не йде до світла, щоб не виявились діла його» (Йо. 3, 20).


О мій Відкупителю, прошу в Тебе ласки вірності Тобі, тим людям, яких даєш мені. Дай мужності вистояти тоді, коли так хочеться відійти, коли сам почуваюся зрадженим. Допоможи мені не піддаватися провокаціям світу, допоможи не зрадити за будь-яку ціну.