Річниця смерті першого брата в Україні.

Петро Деланоу (Delaunoy Petrus) народився 28 лютого 1865 року в Thientain, Бельгія. У 1903 році розпочинає новіціат та отримує ім’я Іполит, а через рік, 19 березня 1904 року, складає перші обіти. Вічні обіти, правдоподібно, склав у 1907 р. До 1913 року брат Іполит перебуває в кількох монастирях у Бельгії. 21 серпня 1913 року прибуває до Галичини разом з першими отцями, Ван де Стратеном, Схрейверсом, Янсенсом, Бонном, Кінзінгером.

Постать надзвичайно цікава. У нас всі його називали - брат Богдан.

Раніше, окрім свого побуту в бельгійських монастирях, він пробув п'ятнадцять років у Римі. Своєрідний зовнішній вигляд: великий загнутий ніс, рум'янці на худому обличчі, вінець сивого волосся. Легкий у спілкуванні і до гумору, говорив українською мовою із своєю притаманною граматикою та додаванням французьких й італійських слів. Невичерпний в оповідях, які ілюстрував жестами і мімікою, радість для братів-українців протягом усього часу свого побуту. 

Так, наприклад, пояснював брат Богдан землякам по-французьки свої мовні помітки: “Жорно” по-італійськи значить “день”, а по-українськи “ніч”. Мав на думці “чорно”. “Є дуже жорно” означало: “Була темна ніч”.

“Старий брат”, як кожний бельгійський брат, справний робітник, що вміє поєднати побожність із працею: відбувши всі духовні вправи, швидко, добре і без перевтоми упродовж років наводить порядок у домі, обслуговує церкву й каплицю, займається квітником, “варить хліб”, готує стіл до трапези. 

Як почались місії, то дім порожнів. Ні одного отця, новики оставались самі, а з учителів - бр. Богдан і один студент.

У 1921 або 1922 р. повернувся до Бельгії, тут у 1924 році тяжко захворів. Весь час мріяв повернутися до Галичини, але судилось померти йому на батьківщині – 17 квітня 1942 р.