"Молодь Марії" в Карпатах

З Божого благословення «Молодь Марії» з церкви Матері Божої Неустанної Помочі м. Львова 18 травня 2012 р. вирушила в довгоочікувану подорож в Карпати. Кожен з членів спільноти сподівався не лише підкорити найвищу вершину України, але й духовно збагатитися у спільному відпочинку.

У нашому випадку дорога не могла бути монотонною, бо розпочалася з благословення о. Дмитра Новосада, редемпторист, і спільної молитви, а згодом швидко минала під звуки гітари і веселих пісень.

Перша думка, яка майнула, коли ми прибули – тут є справжній домашній затишок і бажаний відпочинок для душі. Приємними моментами були спільні сніданки і вечері на природі, що додавало особливого апетиту. Вечеря в п’ятницю закінчилася обиранням таємного друга і настановами бр. Юрія.

У суботу омріяний день розпочався з сюрпризу брата – оптимістичної і бадьорої пісні «Не спи, моя рідна земля». Після Літургії і сніданку ми з запалом взялися реалізовувати поставлену мету. На перший погляд, недосяжна вершина була ще далеко, але цікаві розповіді і пісні додавали ентузіазму. Поступово небо ставало щораз ближчим, а земля – віддаленішою. Неймовірні пейзажі настільки зачаровували, що навіть холод і всілякі незручності здавалися незначними. І ось нарешті: кілька останніх кроків – і ми понад всіма горами, понад цілою Україною. Поряд красувалися величаві велетні – гори, «припудрені» спомином зими, а лісовий цар орел сильними крилами розрізав хмари, що, зачіпаючи вершину, ніби з’єднували небо і землю. Намагаючись зберегти цю прекрасну мить, ми фотографували все навкруги, щоб бодай таким чином забрати часточку Говерли з собою.

Сходили з гори ми втомлені, але під незабутніми враженнями. За весь цей день кожен намагався зробити щось приємне своєму таємному другові, тим більше, що під час походу на гору нагод допомогти було багато.

Приємних вражень додав візит сестер-мироносиць. Вони позичали нам обігрівачі, бо ввечері було холодно спати. Сестер зустрічали з хлібом-сіллю і гімном спільноти. Смачний шашлик і запечена картопля відновили сили після виснажливого походу. Незважаючи на витрачені сили, ніхто не пішов спати, а всі зібралися біля вогнища у дружньому колі. Ділилися враженнями і досвідом, якого набули, перебуваючи у спільноті. За щирими розмовами і звучанням гітар ми не помітили, як настала північ. Розходилися неохоче, але нас ще чекала сповнена цікавих подій неділя.

Недільного ранку була чудова сонячна погода. Ми помолились Літургію. Після сніданку, спланувавши подальші дії, почали відгадувати таємних друзів, розповідати про ті приємні вчинки, які дарували одні одним. Гарною згадкою про участь у таборі стали також книжки, які подарували кожному брати.

Потрібно було збиратися в дорогу. Як же не хотілося покидати це миле місце. Ми вирушили пізнавати наступні незабутні місця. Відвідали водоспад Гук, який зачарував красою і свіжістю. Пізніше побували на річці Прут в Яремчі, яка не менш вразила силою потоку і зеленкуватим кольором води.

Щоб зберегти приємні спогади і передати дух Карпат рідним і знайомим, ми придбали пам’ятні сувеніри. Весь цей час нас супроводжував бр. Тарас, який давав поради щодо вибору потрібних подарунків.

Повертаючись додому, всі були під великими враженнями. Піднесеного настрою додавала спільно відмовлена вервиця і всі українські пісні, які тільки могли згадати. Бог подарував нам на ці вихідні чудову погоду, завдяки чому подорож відбулася дуже вдало.

Дякуємо Богові, що запровадив нас до цієї спільноти, яка, тепло нас прийнявши, допомагає краще пізнавати Бога і подає підтримку у складних моментах. Бо справді, коли бувають важкі хвилини, пригадуються слова пісень, які дарують надію і бадьорий спів членів спільноти. Оптимізму додає спілкування з нашими братами, які вселяють у нас надію і віру, що Божа ласка завжди з нами.

Дякуємо щиро тим, хто постійно підтримує в нас іскру Божої любові – о. Ігорю Безкостому, який багато зробив для організації цієї чудової поїздки, о. Дмитру Новосаду, який перебував з нами і служив Літургії, бр. Юрію Сасу, бр. Тарасу Кшику і бр. Роману Халусу за те, що якнайкраще втілили цей задум і додали позитиву та бадьорості на довгий час. А також бр. Олегу Дуркалцю, який тішив нас своєю присутністю і своїм веселим сміхом.

Хай Господь дарує їм натхнення, силу і здоров’я в їхній місіонерській праці!

"Молодь Марії"