Грандіозна акція людей доброї волі

---

Як і щороку в цей грудневий час св. Миколай закликає всіх людей доброї волі долучитися до його грандіозної акції поширення добра. Здається, що в ці дні навіть на вулицях люди частіше посміхаються одні до одних, бо оце бажання творити своїми руками щось неповторно прекрасне закладене Богом в душі кожної людини.

Традиційно до цього свята долучилися і сестри-редемптористки. Завдяки щедрій допомозі спонсорів напередодні свята 15 грудня 2012 року обитель сестер перетворилась на маленьку філію шоколадної фабрики св. Миколая, а сестри, ставши його помічниками, цілий день трудились при пакуванні подарунків.

А тоді ангели і помічники разом зі св. Миколаєм вирушили в дорогу: брати-редемптористи Володимир Борейко та Тарас Кунець, с. Анастасія Гій, МНІ, члени Марійської дружини з храму Пресвятої Богородиці Володарки України: Ольга Кіт, Наталія Іванець, Юлія Гадач, Софія Солук та п. Наталія Бавіна, катехит церкви Вознесіння Господнього.

Кожен із нетерпінням чекає на свято Миколая: дорослі і малі, слухняні і не дуже. Бо саме тоді відбуваються неймовірні чуда! І цього року випала чудова можливість стати помічниками св. Миколая і дарувати дітям казку. Кожного разу, виходячи на сцену, ми неймовірно хвилювались, адже діти ніколи не терплять фальшу і перед ними потрібно бути щирими, добрими і відкритими.

Найперше 16 грудня 2012 року на ласкаве запрошення о. Володимира Мощича ми вирушили до храму Косми і Дам’яна, що на вулиці Лисенка.  Дітей було небагато, проте від них випромінювало таким теплом, ласкою і дитячою наївністю. Нас переповнювали емоції! Дітки не лише чекали на подарунки, але й на самого гостя з небес. Коли увійшов св. Миколай їх оченята загорілись, немов десяток жевринок запалало посеред храму. Та не лише діти! Дорослі теж спостерігали за дійством із захопленням, ніби самі стали дітьми.

17 грудня 2012 року у церкві Матері Божої Неустанної Помочі з благословення о. Ігоря Безкостого, редемпториста 55 діточок з малозабезпечених неповних сімей, що проживають у м. Львові, отримали можливість побути у храмі, запалити свічку перед іконою, схилити коліна у молитві та принести радість у свої домівки - подарунки від св. Миколая. Також з ласки п. Віталія Брославського, директора Львівського Міського Територіального Центру, 160 самотніх людей похилого віку отримали солодкі дарунки до свята.

18 грудня 2012 року на запрошення бр. Михайла Станчишина, ТІ у Єзуїтській Службі Біженців, що на вулиці Антоновича, нас полонила відкритість та неабиякі інтелектуальні здібності дітей біженців. Їм було удвічі цікавіше спостерігати за небесними гостями, аніж українським дітям, оскільки у них немає такого свята як у нас. Атмосфера була настільки теплою, що не хотілось покидати оселю! Але на нас вже чекали о. Василь Захарусь, студит та дітки у церкві св. Архистратига Михаїла, що на вул. Винниченка і ми вирушили в дорогу.

В храмі було близько сотні дітей і кожен щось підготував для св. Миколая: хто віршик, хто пісеньку, а хто і те і інше. Були такі маленькі діточки, які навіть не вміли ходити, але тепленько вмостившись в матусі на руках ставали невідє’мною часткою свята.

19 грудня 2012 року cв. Миколай, на запрошення культорганізатора п. Віри Костецької, завітав до самотніх людей похилого віку, які перебувають на обслуговуванні у відділенні соціально-побутової реабілітації Територіального центру м. Львова. Люди підготували пісні та поезію, щоб достойно прийняти доброго гостя.

20 грудня 2012 року св.Миколай завітав до онкохворих діток у Західноукраїнський спеціальний дитячий медичний центр (чорнобильська лікарня), що по вулиці Дністерській. Зайшовши туди ми були вражені тим глибоким внутрішнім болем батьків та сумними, безрадісними обличчями онкохворих діточок.

22 грудня 2012 року у Львівську обласну державну клінічну психіатричну лікарню, у 8-ме дитяче відділення завітав св.Миколай з дарунками, які люб’язно надав о.Зеновій Хоркавий, парох церкви Пресвятої Богородиці Володарки України. Дитячі очі  були наповнені вдячністю та радістю. Дітки дуже гарно підготувались до зустрічі з св.Миколаєм: вони розповідали вірші та брали активну участь у спілкуванні.

Ця місія допомогла кожному з нас побачити в людях те, що ми мабуть не завше помічаємо у наших повсякденних справах. Коли ми виходили на сцену, усі слухачі немов ставали єдиною сім’єю і це допомагало нам гарно справлятись з своїм завданням. Дякуємо Богу за таку чудову можливість і за те, що допоміг нам у такій великій справі!

Ольга Кіт