Спільноти на «лижах»

---

Дві спільноти «Quo Vadis» та «Промінь надії» з 8 по 10 лютого 2013 року їздили відпочивати до мальовничого та прекрасного засніженого Буковеля.

Вирушили у подорож в п’ятницю ввечері з нестримним передчуттям незабутніх вражень. Приїхали в Яремче до монастиря сестер-мироносиць вже пізно. І ось перша приємна несподіванка – нас, не зважаючи на пізній час, очікувала смачна їжа та гарячий карпатський чай. Теплі кімнати і втома зробили сон міцним та спокійним.

Зранку помолившись та швидко поснідавши ми вирушили до Буковелю. А там… там було весело. Гори, сніг, любов і підтримка дітей зі спільноти залишали кожну хвилину в душі приємним і радісним враженням. Численні падіння тих хто вмів кататися і тих, хто ще не вмів викликали величезну купу сміху. Тут я зрозумів, що ніякі достатки та комфортні умови перебування на цьому чудовому курорті не здатні замінити ту любов і радість від перебування у спільноті. Вона обдаровує тебе опікою та позитивними емоціями, які можуть подарувати лише справжні друзі. Ввечері ми всі були втомлені, дуже втомлені.  В монастирі нас чекала смачна вечеря, про яку потурбувались сестри, фільм, солодощі та спільне ділення враженнями та емоціями.

Наступного дня поснідавши ми відправились на каток. Це вперше я став на ковзани, а тому часто падав. А дівчата, допомагаючи мені, підтримували сніжками. Одним словом – було весело!

«Хто перебуває в любові, той перебуває в Бозі», - написав святий апостол Іван. Тому, думаю, варто відпочивати з любов’ю. Варто пробачати якісь провини, варто просити пробачення.

Попрощавшись з сестрами-мироносицями, які так гостинно нас прийняли, ми вирушили додому. По дорозі до Львова повернули в гості до сестер Пресвятої Родини у Гошеві. Сестри, надаючи приклад християнської гостинності, пригостили нас гарячим чаєм з пиріжками.  

На жаль, але відпочинок закінчився. В душі і спогадах залишилась радість і любов, вдячність Богу за такий чудовий відпочинок. Велике спасибі також братам-редемптористам та сестрам зі Згромадження Св. Йосифа, які організували цей відпочинок.

Дякую вам щиро за вашу любов та підтримку, за вашу опіку та радість, якою ви з нами ділитесь.

Іван Хмеляк, «Quo Vadis»