Моя дорога у житті


Розпочався піст.  

23 березня 2013 року в церкві Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії, м. Львів, парафіяльна молодь "Quo Vadis" на чолі з бр. Віталієм Метельським, редемптористом, провадила Хресну дорогу. Ця Хресна дорога була дещо інша ніж зазвичай. Під час того як хлопці та дівчата читали розважання, кожен з присутніх мав змогу глибоко роздумати та перейнятися стражданнями Ісуса.

Після Хресної дороги молодь зачитувала молитви за людей, які є узалежненими від алкоголізму, наркоманії, тютюнопаління та ін. Під час кожної молитви підносилась свічка за людей, які потребують цієї молитви, підтримки та віри, що зможуть змінитися на краще.  

Брат Віталій розповів гарну історію про сина та його батьків, які безмежно любили свою дитину і довіряли йому. Та одного дня сталося так , що син потрапив до в'язниці. Мати докоряла собі, звинувачувала себе у тому, що трапилось, адже вона багато чого дозволяла синові, бо довіряла йому. Але від цього материнська любов не погасла, вона молилася за свого сина. Коли хлопець вийшов із в'язниці то він мав бажання приїхати додому, та попри усі бажання він мав ще й страх і почуття вини. Одного разу хлопець попросив щоб матері сказали, якщо вона хоче бачити його вдома, нехай на старій грушці, яка росте на подвір'ї, почепить білу хустинку. І ось, одного дня він проїжджав повз будинок і пильно дивився на грушку. На дереві не було жодного плоду, але воно було обвішане десятками білих хустинок...

Молімося за потребуючих і вони навернуться!

Іра Шевчишин, "Quo Vadis"