Вічна пам’ять

---

25 березня 2013 року на 78 році життя, 46-му році монашого служіння, упокоїлася в Бозі с. Ореста (Гонората) Нагірняк, Згромадження НСМФ.

Народилася сестра 28 серпня 1934 року в с. Красна,  Надвірнянського району Івано-Франківської області.

Дитинство її було нелегким, бо вже в 10-ти річному віці разом із мамою та двома сестрами і братом, були вивезені на Сибір через любов батьків до України. Вивезені були в 1945 році, а повернулися аж в 1955, зазнавши тягарів табірного життя.

Будучи загартованою труднощами, с. Ореста не побоялася вступити до підпільного монастиря Непорочного Серця Марії Фатімської в 1966 році, центр якого на той час знаходився в м. Коломиї на Прикарпатті. Засновником цього Згромадження в 1945 році був о. Роман Бахталовський, редемпторист. Познайомившись з ним, сестра Ореста відчула духовну спорідненість. Їх єднали: труднощі заслання (отець теж повернувся із Сибіру в 1956 році після смерті Сталіна), любов до Пресвятої Богородиці та молитви, небайдужість до долі свого народу.

Перші обіти склала в 1967 році, довічні – в 1970 р. Свій монаший подвиг с. Ореста здійснювала в с. Борисівка, Косівського району Івано-Франківської області разом із с. Серафимою Андрійчук. Цей монастир був осередком підпільного життя УГКЦ. Його неодноразово відвідували теперішній митрополит Тернопільсько-Зборівський, владика Василій Семенюк, також владики Павло Василик, Михаїл Колтун, священики. Служіння молитвою і працею приносило духовну радість сестрі. Із 2006 року, після смерті с. Серафими,  с. Ореста проживала в обителі св. Йосифа в м. Івано-Франківськ.

Молитва була її життям, її щоденним духовним хлібом. Під час важкої, невиліковної недуги, вона стала для своїх співсестер і тих, хто її знав, прикладом для наслідування.

Поручаємо душу померлої сестри Орести Нагірняк вашим молитвам.