Реколекції для вівтарної дружини

---

З 25 по 27 березня 2013 року в монастирі сестер Пресвятої Родини у с. Гошів, Івано-Франківська обл., відбулися реколекції для вівтарної дружини з парафії св. апостолів Петра і Павла, м. Новояворівськ. Метою реколекцій було навчити хлопців як жити в спільноті та дякувати Богу за своїх батьків. Проводив реколекції о. Василь Іванів, редемпторист. У програму в ходили такі теми, як: «Спільнота - сім’я», «Спільнота - Церква».

Гошів  зустрів нас снігом, Божою теплотою, любов’ю та монастирською тишею. По приїзді відбулося розселення по кімнатах. Щоб більше пізнати один одного, з ініціативи настоятеля отця Василя, ми розселились групками по 6 чоловік. Пізніше була молитва та дуже смачний обід, що приготовили сестри.

Першого дня ми прослухали науку на тему «Спільнота - сім’я». Вона мене навчила дякувати Богові за батьків і більше їх цінувати. Пізніше відбувся перегляд фільму «Страсті Христові», який допоміг нам  зрозуміти, як сильно нас любить Господь, що віддав свого Єдинородного сина на такі страшні муки. Були у стрічці такі вражаючі моменти, що я закривав очі, а серце стискалось від болю. Відтак ми взяли участь у Хресній дорозі і відправились по кімнатах готуватись до сну. Так закінчився наш перший день реколекцій.

Ранок  другого дня ми розпочали з молитви. Фізичні сили підкріпили смачним сніданком, а духовні - Акафістом до Страстей Христових. Для розважань була вибрана тема  «Спільнота - Церква». Впродовж дня ми намагалися її розкрити та усвідомити актуальність у нашому житті. На закінчення розважань ми переглянули фільм «Вкрадене літо», який я раджу вам теж його подивитись. Адже він вчить нас того, що щоб потрапити на небо недостатньо тільки молитися, а й потрібно робити добрі справи. Опісля науки ми пішли на г. Ясну де у васльянському монастирі розташований образ Гошівської Матері Божої та частинка хреста на якому помер Ісус Христос. Після  екскурсії був вільний час. Ми спілкувалися і проводили різні змагання, серед яких турнір з настільного тенісу. Ввечері  був святковий стіл, за яким ми ділилися тим, як потрапили до вівтарної дружини.

Наступного дня ранком ми відвідали крипту засновниці Згромадження сестер Пресвятої Родини с. Терези-Теклі Юзефіїв. Ми довідались, що сестра була покірною та терпеливою у своєму служінні Богу. Час нашого перебування в монастирі добігав кінця. Після обіду, зібравши свої речі, ми вирушили в дорогу з гарним настроєм і небажанням їхати додому.

Ми щиро вдячні настоятелю нашої парохії о. Василю Іваніву за гарно проведений час та чудові науки, бо всі ми поверталися додому як одна сильна спільнота.

Богдан Пастернак