"Quо vadis" у Кохавино

---

У ніч з 12 на 13 квітня 2013 року у храмі Покрову Пресвятої Богородиці в Кохавино відбулися нічні чування, які були не такими як зазвичай. До храму приїхала молодь "Quо vadis" з церкви Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці, м. Львів не просто щоб подивитися чи помолитися, а взяти активну участь в цьому святому дійстві.

По завершенню Малого Повечір’я та молитви на вервиці молодь провела Хресну дорогу, на якій кожен присутній міг переосмислити дуже багато речей зі свого життя, міг роздумувати щодо праведності свого життя, порівнявши його з життям Ісуса. Звичайно, всі люди є грішними і думаю кожен задумувався над цим та задавав собі питання: "Якщо я грішний так чи інакше, тоді навіщо уникати гріха, якщо він всеодно до тебе повернеться?" Часто ми прагнемо досконалості, хоч і знаємо, що це не є досяжним для нас. Але хіба вартує твоє життя, подароване тобі один єдиний раз, бути розтраченим на пусті речі без навернення? Хіба вартує жити просто так, не отримуючи радості від вчинків, які ми здійснюємо в цьому житті? Думаю, що зі мною однозначно не погодяться. Людина за своєю природою є гуманною. Розуміючи свою суть, ми ніколи не завдаватимемо шкоди, а старатимемось зробити щось краще, виправити свої помилки для мінімального вдосконалення. У житті на цьому складному шляху нам допомагає Бог, коли ми до Нього звертаємось і хочемо, щоб Він нас почув. Він завжди чує нас, хоч ми дозволяємо собі в цьому сумніватись.

На Хресній дорозі та молитві за всякі потреби, яка відбулась потім, ми звертались зі своїми проханнями до Бога. Молитва за хворих людей теж звучала в храмі, під час якої ми запалювали свічки і складали їх у вигляді серця, як символ Божої любові до нас, і як символ про те, що ми потребуємо Бога щодня, особливо в період Великого посту.

Юлія Бодак, "Quо vadis"