Про гріх

---

Цими весняними днями, коли усе сотворене прокидається з новою силою та береться молодими пагонами, щоб зацвісти надією, минає чергова річниця народження для неба умиротвореного пастиря та великого праведника Миколая Чарнецького, що уже понад п’ятдесят років залишається особливим пристановищем та Божою силою для тисяч зболених сердець.

З цієї нагоди у днях постної мандрівки бажаємо ділитись з Вами короткими роздумами блаженного Миколая, котрі вперше публікуються для широкого загалу. Це є реколекції виголошені ним у 1928, 1934 і 1942 роках.

Хоч виголошені, як живе слово, багато років тому, ілюструють незвичну здатність довіряти та вчитись любити добро. Щоб передати дух цього святця залишаємо мову оригіналу.

Реколекції. 1934 рік.

Про гріх

Як християни, ми чуємо, читаємо, що гріх – се велике зло, а мимо того він має місце не лише між поганами, але й християнами. Гріх нівечить всі пляни Божого провидіння. Се джерело всіх болів, терпінь, нещасть. Той, хто грішить, робить бунт супроти Господа Бога, ображає Його та стає грубо невдячним за всі одержані добра. І скільки то я разів в житті допустився того бунту і супроти кого? – Супроти свойого найвисшого Пана і Добродія! Коли св. Полікарпа введено на спалення, сказав один посіпака: «Зроби який гріх старче, а пустимо тебе». «Ні! 80 літ я не згрішив, а мав би тепер. Господь мені нічого злого не зробив, радше смерть, як один гріх» - відповів спокійно старець. А оповідають, що св. Йоан Золотоустий, нічого в світі не боявся, тільки гріха... Бог се сама мудрість, а я роблячи гріх, мав би Йому противитись своїм малесеньким розумом, замість чеснот, добрих діл мав би піддаватись пристрастям, злих нахилам? Як ми не сміємо сказати якогось прикрого слова в присутності особи, яку шануємо, то сміємо се робити перед Господом Богом, що є Всевидючий, Всезнаючий, і котрому товаришить цілий полк Небесних сил?

На світі бачимо, як то люди оплакують різні нещастя, одного тисне біда, голод, другому вмерла дорога особа, третього оклеветали, а навіть плаче, коли їй відберемо забавку. Та є ще одно на світі нещастя, яке так треба оплакувати, а се мало хто робить - се тяжкий гріх! Се той злодій, який грабує в нашій душі Божу ласку, яка її робить такою гарною, чудною, ба, що більше, як ми в ласці Божій, то в нас живе Господь. Гріх руйнує чоловіка, робить його дикуном, хоча б він жив в найкращих палатах, культурі. Він позбавляє нас нараз всіх чеснот, а наші добрі діла, стають безвартісними. Коли на ниву, на якій пишається красне збіжжя впаде град, з нього лишається лише поломана солома. Се слабкий образ того, що робить в нас гріх, він відбирає нам найтяжче запрацьований дорібок – всі наші заслуги… Гріх нищить в нас все, що ми придбали, упокорює нас до ницого слуги, а що найважніше позбавляє нас неба.

Кождий чоловік бажає нестримно щастя, радості, утіхи. А знаходить його тоді, коли розум його злучиться з найвищою правдою, а вона з найвищим добром. Хто ж відбирає йому се щастя, радість? Відповідь ясна – гріх! Так, як чоловік чується здоровим на тілі, поки якась недуга не почне його гризти, так часто душа чоловіка є здорова, поки не є в грісі. Гріх се ворог, який нищить одиниці, родини, народи, держави... Якщо б не було гріха на світі не треба б військ, укріплень, поліції, судів, в’язниць, а се все каже будувати гріх. Через гріх тратить чоловік до тої степені світло свойого розуму, що не вміє розрізнити добра і зла, чесного і нечесного. Він стає неспокійним, як те розбурхане море, а наглядним доказом на се є Каїн, який по вбивстві Авеля тіни своєї боявся, бо його гризла совість.

Тож біймось і утікаймо від гріха, плекаймо чувство страху перед гріхом і то все живе, злучене з жалем за нього, бо всякі нещастя на світі се наслідки гріха. Просім Ісуса, щоб хоронив нас перед ним, радше смерть, як один тяжкий гріх.

Молитва за прославу.

О мій Боже!
З глибини моєї душі віддаю
поклін Твоїй безмежній Величі.
Дякую Тобі за ласки й дари,
що ними Ти наділив Твого вірного
слугу блаженного священномученика
Миколая Чарнецького.
Прошу Тебе, прослав його
також і на землі. Благаю Тебе,
уділи мені в своєму
Батьківському милосерді ласку
(намірення), про яку Тебе покірно молю.
Амінь.

Якщо за посередництвом блаженного священномученика Миколая Чарнецького були вислухані Ваші молитви і Ви отримали потрібні ласки від Господа, просимо надсилати повідомлення про них за такою адресою:

вул. Замарстинівська, 225
м. Львів, 79068
Тел.: (032) 231-63-57
чи на email: mcharneckuj@gmail.com

Підготувала с. Альойзія Рондяк, Згромадження сестер св. Йосифа ОПДМ