Вірний шлях: Компас

---

Реколекції для молоді пройшли у Барановичах (Білорусь) 20 квітня 2013 р. Протягом дня душпастирі греко-католицької парафії Матері Божої Неустанної Помочі в Мінську отці-редемптористи Антоній Ніколаєв і Зміцєр Чарнель розповідали, як знайти правильний життєвий шлях, як шукати відповіді на питання в книгах Святого Письма і в чому суть християнства.

Ще напередодні, у п'ятницю ввечері, хлопці і дівчата з Мінська, Ліди, Гродно, Ляхович і самих Баранович зібралися в монастирі Згромадження місіонерок Пресвятої Родини. Перша молитва, вступне слово о. Антонія, в якому було окреслено розклад і тематичне спрямування духовних вправ, та знайомство з учасниками. Так було покладено початок, попереду чекала духовна наука.

Програма реколекцій складалася з чотирьох лекційних занять, роботи в групах та самостійного читання книг Біблії. Відразу була оголошена одна з головних умов: під час реколекцій розмовляємо тільки з потреби, ніяких питань, що не відносяться безпосередньо теми, а тим більше ніяких даремних розмов. Причому не розмовляли навіть тоді, коли їли. Під час сніданку, обіду і вечері слухали духовні роздуми Авви Доротея в аудіозаписі.

Перше завдання молодь отримала відразу після Літургії, з якої починався день. У вільний час потрібно було прочитати цитати з Біблії, що стосуються тиші... Заняття починав о. Зміцєр. Розповідаючи про шляхи людини, порівняв його з вектором, який прямує до щастя, любові і життя. Виходячи з цього, отець зазначив, що християнська дорога - це Ісус Христос, і тільки Він може вивести нас на вірний (від слова "віра") шлях - шлях щастя, любові і життя.

На наступних лекціях багато уваги приділяли читанню Біблії. Тут отець Антоній зауважив, що для того, щоб прочитати хоч маленький уривок, не потрібно чекати, наприклад, вечора або шукати великий проміжок вільного часу. Досить знайти п'ятнадцять хвилин і трохи бажання. Ще дві лекції продовжили теми.

Останньою була праця у групах. Всіх розділили на три групи, де учасники розповідали один одному, як і коли вперше знайшли Христа, як відчули справжню віру і як хто зберігає її зараз. На цьому наука закінчилася. Залишалися вечеря і час для прощання.

Коли перед від'їздом ділилися враженнями, кожен розповів про те, що залишилося в душі. Хтось звернув увагу на тишу, когось найбільше вразило, що на реколекціях були не лише греко-католики, а й римо-католики і навіть православні, кілька людей схвалили недовгі лекції і перерви між ними. Навіть було висловлено пропозицію зробити такі духовні вправи регулярними, на що отець Антоній посміхнувся і відповів: "Це тільки початок - однак, здається, вдалий початок".

www.cssr.by