Однією з форм наслідування Христа і служіння людям є монашество (богопосвячене життя). Не треба боятися цього слова. Ісус говорить: «Не ви Мене вибрали, а Я вас вибрав…», - а це означає, що ініціатива належить до Нього. Бог є вірний і довіряє людині, а «ми слуги недостойні, виконуємо те, що повинні робити» (пор. Лк. 17, 10).
Пізнання монашого покликання має різні прояви. Може бути в серці прагнення глибшого служіння Богові, йдеться про внутрішній голос. Це може відбутися за допомогою друкованого слова. Часто на цій дорозі пізнання покликання стоять інші люди, зокрема самі богопосвячені особи. Але, у будь-якому випадку, це рішення треба приймати у спокої і чесності перед Богом і собою. А найважливіше, у цьому повинна товаришувати щира молитва за правильний вибір життєвої дороги.
О, Всевишній, Преславний Боже, освяти духовну темряву мого серця і дай мені, Господи, чисте й щире серце, справжню віру і світлу надію, досконалу любов, розуміння й правдиве пізнання, щоб я належним чином зміг виконати Твоє святе та істинне для мене покликання. Амінь.
Боже, Ти створив мене для щастя, допоможи мені його віднайти. Вкажи мені мій життєвий шлях; вчини, щоб я вибрав те, що Ти для мене приготував і до чого мене покликав з лона матері. Хочу слухати Тебе в усьому; піду туди, куди Ти мене покличеш; прагну Тобі беззастережно довіряти, бо знаю, що Ти мене любиш і хочеш мого добра. Прошу Тебе, веди мене своїми стежками. Амінь.