І. Пролог (1:1-15)

---

УВАГА! Відповіді досилайте на адрес biblikurs@gmail.com

Пролог розповідає про обіцянку пророків Старого Завіту (СЗ) (1:1-3) Івану Хрестителю як тому, хто готує шлях (1:4-8), та Ісусу Господу як «тому, хто приходить» (1:9-15). Він представляє Ісуса як Божого Сина і Слугу. Ісус приймає хрещення (1:9-11) і зносить спокуси сатани в пустелі (1:12-13). Проповідування Божого царства (1:14-15) є кульмінацією прологу і мостом до об’явлення сили Ісуса в Галилеї (1:16-3:6).

1. Обіцянка старозавітних пророків (1:1-3)

Питання 0

Уривку стосується (вибирай більше, ніж одну відповідь):

а. Перший вірш Євангелія, здається, функціонує як заголовок. Непевно, однак, чи Марко мав намір віднести його до цілого Євангелія, до служіння Івана Хрестителя або через використання терміну «початок» вказати на грецьку версію Бут. 1:1. Найвірогідніше, вірш вказує на Бут. 1:1, і Марко говорить, що з «доброю новиною» приходу Христа Бог закладає «новий початок».

б. Фраза «Сина Божого» (1:1) підготовляє до важливої для Марка теми Ісуса як Божого Сина, кульмінація якої досягається в словах сотника (15:39).

в. Цитата СЗ «Ось я посилаю …» (1:2) – це комбінація Вих. 23:20 і Мал. 3:1. У Вих. 23:20 Бог обіцяє послати свого посланця перед Ізраїльським народом під час виходу з Єгипетського рабства і запровадити його в обіцяну землю Палестину. Використовуючи фрази з Вих. 23:20, Мал. 3:1 ставить Божу обіцянку в контекст останніх часів і готує до ототожнення Предтечі з Іллею (Мал. 3:23; інш. переклад Мал. 4:5).

г. Той, хто посилає, - це пророк Ісая, який через своїх учнів готує дорогу Господню.

2. Той хто готує дорогу (1:3-8)

Питання 1

Іс. 40:1-5, який описує повернення Ізраїлю з вавилонського вигнання, став в юдейських колах вираженням Божої потіхи і спасіння. Мр. 1:3 цитує Іс. 40:3 відповідно до грецької версії СЗ за винятком закінчення, де «його» (Ісуса) з’являється замість «нашого Бога». В християнському контексті хто є тим голосом, який кричить (вибирай одну відповідь):

а. Святий Дух

б. Іван Хреститель

в. Христос

г. Пророк Ісая

д. Євангелист Марко

е. Син Божий

Питання 2

Уривку стосується (вибирай більше, ніж одну відповідь):

а. Участь в обряді хрещення Івана Хрестителя виражала готовність особи змінитися і готовність Бога простити гріхи перед приходом Божого царства.

б. Хрещення покаяння – було закликом приготуватись до прибуття Божого спасіння і визнанням потреби Божого прощення в сенсі, що особа мала змінити життя у відповідь на нього.

в. Хрещення Івана відпускало гріхи і було настільки дієвим, що хрещення в ім’я Трійці (Мт. 28:19) лише надало йому остаточної форми.

3. Хрещення того, хто приходить (1:9-11)

Питання 3

Відкрите небо, сходження Духа у вигляді голуба і «голос із неба» символізують (вибирай одну відповідь):

а. Початок святкування празника «Зіслання Св. Духа»

б. Відновлення єдності людей з Богом

в. Знак, який вказував на майбутнє вознесіння Ісуса

г. Встановлення хрещення в ім’я Пресв. Трійці

д. Новина, що християни будуть поклонятись Богу не лише в Єрусалимському храмі

е. Започаткування молитви «Царю Небесний»

Питання 4

Уривку стосується (вибирай більше, ніж одну відповідь):

а. Ісус, ідучи з Галилеї в Єрихон, мав проходити біля Йордану і мусив охреститись (хоч не мав наміру), щоби не відрізнятись від людей і не бути побитим камінням як невірний.

б. Ісус «був хрещений Іваном у Йордані» (1:9). Подія описується без жодного збентеження щодо «хрещення покаяння для прощення гріхів» (1:4). Марко не говорить, чому Ісус отримав хрещення Івана. Головний інтерес полягає в об’явленні ідентичності Ісуса.

в. Відкрите небо, як і інші 2 деталі, - сходження Духа у вигляді голуба і «голос із неба» - готують до ідентифікації Ісуса, яка іде слідом. «Ти – Син мій любий» (1:11). Найбільш очевидний старозавітний текст – це Пс. 2:7. Прикметник «любий» повторює Бут. 22:2; Іс. 44:2 (Єшуруне означає любий).

г. В оригінальному старогрецькому тексті дослівно сказано: «небо роздерлось». Це відсилає нас в кінець Євангелія до паралельного місця (15:38).

4. Спокуси в пустелі (1:12-13)

Питання 5

Ісус отримав хрещення в ріці Йордан і переніс спокуси сатани, щоби (вибирай одну відповідь):

а. Від цієї хвилини кожна людина мала ангела-охоронця

б. Христос переміг свій голод

в. Апостоли не боялися пустелі, через яку їм треба було переходити

г. Остаточно перемогти диявола і він більше не міг спокушати Христа

д. Святий Дух отримав статус Божої особи

е. Підготувати Христа до служіння

Питання 6

Уривку стосується (вибирай більше, ніж одну відповідь):

а. Прислівник «відразу» з’являється часто в ранніх епізодах Євангелія, підкреслюючи драматичний настрій і напруженість. Число 40 нагадує сорокаденне випробовування Мойсея (Вих. 34:28) і Іллі (1 Цар. 19:8).

б. Дух, який повів Ісуса в пустелю – це дух темряви, який часом приймає вигляд ангела світла (див. 2 Кор. 11:14).

в. Хоч деталі не подаються, але, мабуть, мається на увазі Юдейська пустиня, де Іван Хреститель був активний (див. 1:4). Ця пустеля була місцем передування різних диких звірів. Зв'язок між ангелами, які служили, і охороною від небезпечних звірів вказує на основу в Пс. 91:11-13.

5. Проповідування Божого царства (1:14-15)

Питання 7

Ісус «проповідував Євангеліє Бога» (1:14). Euangelion (Добра новина) повторює грец. термінологію пізніших глав Ісаї (40:9; 41:27; 52:7; 60:6; 61:1-2). Добра новина прийшла від Бога і мала Бога за свій зміст.

Уривку стосується (вибирай більше, ніж одну відповідь):

а. «А коли видано Івана» (1:14). Дієслово paradidomi (видавати) часто використовується Марком в контексті страждань і смерті Ісуса. Присутність цього слова тут вказує на те, що доля Івана провіщає долю Ісуса.

б. «Прийшов у Галилею» (1:14). Христос іде в першу чергу в Галилею, тому що вона була під загрозою відділення від Юдеї.

в. «Сповнився час» (1:15). Ділити історію на періоди було звичайною практикою серед юдейських авторів апокаліптичних творів. Коли графік досягав своєї мети, тоді Боже царство мало об’явитись. Попередження Ісуса полягало на тому, що цей момент тепер відбувався.

г. «Царство Боже наблизилось» (1:15). В юдаїзмі часів Ісуса «царство Боже» стосувалось переважно майбутнього Божого вияву сили і суду, майбутнього утвердження Божого правління над всім сотворінням. Тут сказано, що воно «наблизилось».

д. «Покайтесь і вірте в Добру новину» (1:15). Боже царство вимагатиме переорієнтацію життя, як Іван вже чітко зазначив (1:4).