Ікона Матері Божої Неустанної Помочі (прострілена)


"Ось Матір Твоя" (Ів 9. 10,27)


"Господь дає нам свою Матір…Матір, повну ласки і чару, Матір, що вислуховує всі прохання, Матір, що безнастанно хоче нас рятувати…Дає нам Матір Неустанної Помочі. Чудотворна Її ікона має завжди наглядно пригадувати про те, що ми повинні безнастанно молити - просити помочі в Матері Божественного Спасителя, безнастанно бажати від Неї рятунку, і що безнастанно будемо його мати."
Блаженний Василь Всеволод Величковський

Коротка історія

Ікону Матері Божої Неустанної Помочі (прострілену) було написано з оригіналу та прикладено до оригінальної ікони Матері Божої Неустанної Помочі, що знаходиться у Римі. Від початку її перебування в Україні вона знаходилася у церковці на Збоїсках (м. Львів).
На початку війни, у 1939 році до цієї церковці зайшов радянський військовий та вистрелив у неї, керований почуттям злоби. Куля пробила дошку, але обличчя не пошкодила. День був тихий, не було ні боїв, ні пострілів. Але, коли він повертався, підійшов до рову чи потічка та хотів перестрибнути, і в цей момент, - його наздогнала куля. Не було видно хто стріляв, проте військовий упав мертвим.

Після закриття монастирів брат Іриней забрав ікону із собою. Зберігав її у власній квартирі на пл. Возз'єднання.
Блаженний владика Василь Величковський біля цієї ікони випрошував опіки для нашої переслідуваної Церкви. Перед нею просив поради і сили вистояти. Вона в чудесний спосіб оберігала цю квартиру, яка була під постійним наглядом.

Після смерті брата Іринея співбрати-редемптористи розмістили ікону на коридорі монастиря св. Альфонса навпроти сходів. Старші отці розпові­дають: «Богородиця споглядала на нас з тієї ікони і скріпляла нас своїм милосердним материнським поглядом. Вона була серед нас, підтримувала нас і ми відчували її опіку».

На празник Матері Божої Неустанної Помочі її прикрашали квітами, запалювали свічки і служили акафіст, написаний на її честь о. Романом Бахталовським.
7 квітня 2009 р. на свято Благовіщення ікону було перенесено до храму свщмч. Йосафата.