Блаженний

Януарій Сарнеллі


1702-1744 Януарій Марія Сарнеллі, син барона Чорані, народився 12-го вересня 1702 року в Неаполі. У віці 14 років, перебуваючи під враженням від беатифікації Франциска Регіса, він вирішив стати єзуїтом. Коли батько, посилаючись на молодий вік Януарія, відмовив його від цього наміру, той почав вивчати право і в 1722 році здобув докторат із цивільного та канонічного права. Сарнеллі показав себе видатним адвокатом, і його прийняли до Товариства Лицарів юридичної та медичної професії, яка перебувала під керівництвом Побожних діячів св. Миколая Толедського. До обов'язків членів цього товариства входила опіка над хворими у Шпиталі Невиліковних у Неаполі. Саме там Януарій вперше почув заклик Бога стати священиком.

У вересні 1728 року він вступив до семінарії і кардинал Пігнателлі надав Януарію звання клерика у парохіяльній церкві св. Анни ді Палаццо. 4-го червня 1729 року, щоб мати змогу навчатися у спокійніших умовах, Януарій вступив до Колегії Пресвятої Родини (відомої також як "Китайська колегія"), що її заснував Матей Ріпа. 8-го квітня наступного року він залишив Китайську колегію, а 5-го червня продовжив свій новіціат у Конгрегації апостольських місій.

28-го травня 1731 року Януарій завершив новіціат. 8-го червня наступного року його висвятили на священика. У ті роки, окрім постійних відвідин шпиталю, о. Януарій присвятив себе бідним дітям, які були змушені працювати: він допомагав їм і навчав їх катехизму. Він також відвідував літніх людей у притулку св. Януарія і засуджених каторжників, які лежали хворі в портовому шпиталі. В той час о. Януарій заприятелював зі св. Альфонсом де Лігуорі й перейнявся духом його апостоляту. Вони разом взялися за катехизацію мирян, організувавши славнозвісні "вечірні каплиці".

Після висвячення кардинал Пігнателлі призначив о. Януарій директором релігійної освіти у парохії святих Франциска й Матея в іспанському кварталі Неаполя. Дізнавшись про масове розтління молодих дівчат, він спрямував усі свої зусилля проти проституції. Водночас о. Януарій займався захистом св. Альфонса від несправедливих звинувачень, що ними його закидали після заснування 9-го листопада 1732 року в містечку Скаля місійного Згромадження Найсвятішого Відкупителя. У червні того ж року о. Януарій вирушив до Скалі, щоб допомогти своєму товаришу під час місій, що відбувалися в Равелло. Саме тоді він вирішив стати редемптористом, водночас залишаючись членом Конгрегації апостольських місій. З часу свого вступу до Згромадження він віддавав усі зусилля парохіяльним місіям.

О. Януарій багато написав на захист "молодих дівчат у небезпеці"; писав також на тему духовності. Він працював так напружено, що мало не помер від виснаження. За згодою св. Альфонса о. Януарій повернувся до Неаполя для лікування і там відновив свою апостольську діяльність задля порятунку молодих повій.

Окрім участі в апостоляті редемптористів та Конгрегації апостольських місій, о. Януарій пропагував спільні духовні розважання мирян, видавши книгу "Освячений світ" ("Il mondo santificato"). В іншій книжці він виступає проти богохульства.

У 1741 році о. Януарій взяв участь у великій місії, що її проводив св. Альфонс у селах в околицях Неаполя, готуючись до канонічної візитації кардинала Спінеллі.

Незважаючи на слабке здоров'я, о. Януарій продовжував працювати аж до кінця квітня 1744 року. Будучи вже дуже хворим, він повернувся до Неаполя, де помер 30-го червня у віці 42-х років. Тіло о. Януарія спочиває у Чорані, у першій редемптористській церкві.

Януарій Марія Сарнеллі залишив після себе 30 праць на тему духовного розважання й провідництва, містичного богослов'я, права, педагогіки, моралі й душпастирства. Щодо діяльності на захист жінок, то його вважають автором, який найповніше розвинув цю тему в Європі першої половини XVIII століття.

12-го травня 1996 року на площі св. Петра в Римі Папа Йоан Павло II беатифікував о. Сарнеллі.