Неділя 21-ша по Зісланні Святого Духа


Лк. 8, 5-15
серцем щирим, добрим, його держать і дають плід у терпінні


Різні розповіді і притчі, які ми читаємо кожної неділі у Євангелії, ними Ісус Христос промовляє до нас, відкриває нам вічні правди про Бога і людину, вказує нам дорогу до Царства Небесного. Словами цих наук сам Бог об’являється людям і промовляє до нас. Господь Бог об’являється людям і промовляє до них у різний спосіб, через обставини щоденного життя, а зокрема через Слово Боже. Залежно від того, як людина слухає, сприймає Боже Слово, Божий голос у своїй душі, так змінюється її життя.

Притча Ісуса про сіяча пригадує нам інші слова Євангелія: „Блаженні ті, що слухають Слово Боже і зберігають його” (Лк. 11, 28). Вони можуть допомогти нам відкрити одне із значень цієї притчі. Ісус називає блаженними, щасливими тих, котрі слухають Слово Боже. Що ж насправді означають ці слова? Слухати, це не тільки почути певний релігійний текст. Слухати і зберігати Слово Боже, означає уважно прислухатися до його настанов, порад і вірно дотримуватися їх у побудові свого життя і щастя, це прислухатися до голосу самого Бога, натхнень Святого Духа, якими Господь промовляє до нашої душі. Таким чином послух Божому Слову стає послухом самому Богові, підкоренням його волі у всьому. На іншому місці Ісус сказав таке: „Не кожний, хто до мене каже: Господи, Господи!, увійде в Царство Небесне, але той, хто чинить волю Отця мого, що на небі” (Мт. 7, 21).

Прислухатися до слів Божої науки, означає уважно слухати голос самого Бога, прислухатися до натхнень Святого Духа, щоб почути і зрозуміти, якою є Божа воля щодо нас, якими дорогами Господь хоче провадити нас у житті, відкидаючи цим самолюбство власної волі. Саме такий послух запевнює нам Божу поміч і опіку у житті, успіх у вирішенні різних життєвих справ.

Щоб життя християнина відчутно змінилося під дією і силою Божого Слова, не достатньо лише уважно слухати його. Християнин повинен старатися вірно і наполегливо застосовувати почуті слова Божої науки у своєму житті. Апостол Яків так навчає про це: „Тому відкинувши всяку нечисть та рештки злоби, прийміть з покірністю посіяне у вас слово, що може спасти ваші душі. Виконуйте слово, не лише його слухайте, обманюють самих себе. Бо хто лише слухає слово, але його не виконує, той подібний до чоловіка, що розглядає у дзеркалі лице, яке має від природи: ледве поглянув на самого себе, відійшов і зараз же забув, який він. Хто ж пильно придивляється до досконалого закону волі і в ньому пробуває не як слухач-забудько, а як виконавець діла, той щасливий у своїм діянні!” (Як. 1, 21-25).

Слухання Божого Cлова не може бути вибірковим, коли людина хоче приймати лише те, що їй подобається і відповідає її людським потребам. Хто справді вірує в Ісуса Христа і шукає щастя з Ним, повинен вірно виконувати кожен припис закону, від найбільшого до найменшого. В цьому і проявляється суть збереження слова, котру Спаситель називає одною із важливих умов щастя людини.

Досконалий послух науці Христа є виявом повної надії на Бога, котра запевнює нам щасливе життя і спасіння. Дотримання людиною лише частини науки Ісуса свідчить про її надію більше на себе, ніж на Бога. А брак вірності Богові у всьому і до кінця не дає людині можливості отримати обіцяні Ісусом плоди від слухання і збереження Божого Слова: глибокий душевний мир і радість, відчуття щастя у житті.

Одного разу якийсь чоловік запитав мудреця: „А для чого ти завжди читаєш книги про Бога?” Мудрець у відповідь запитав його: „А для чого ти сьогодні вимагаєш поживи для тіла?” „Я роблю це для того, щоб жити” - відповів цей чоловік. „І я читаю Святе Письмо для того, щоб жити”, - відповів мудрець. Зі слів мудреця випливає для нас наука: так, як для життя тіла кожного дня потрібна пожива природна, так і для душі кожного дня потрібна пожива духовна.

Один святець говорить: „Бачиш, що земля у часі посухи не дає плодів. Зрозумій, що так і душа, не напоєна росою Божого Слова і благодаті, висихає і стає безплідною”.

Роздумуючи сьогодні над словами притчі Ісуса про сіяча, можемо зробити для себе висновок: Як людина приймає і виконує слова Божої науки, такі плоди воно приносить у її житті. Апостол Павло так говорить про це: „Віра, отже, від слухання, а слухання через слово Христове” (Рм. 10, 17). Життя людини змінюється в міру зміни людини з середини, зміни її духа через утвердження її основ: віри, надії, любові, довір’я Богові під впливом слова. Слово Боже діє і змінює нас настільки, наскільки людина серйозно його сприймає і вірно дотримується у своєму житті, тобто наскільки дозволяє Богові діяти у своєму житті, змінювати себе і життя на краще.

Отож, щоб Слово Христове приносило у нашому житті щедрі плоди духовного очищення, оздоровлення, освячення, Божого благословення, пам’ятаймо про одну важливу умову в усіх наших стараннях, що тільки вірний слуга отримує нагороду від Господа за свою працю і життя: „Сказав до нього його пан: Гаразд, слуго добрий і вірний. У малому ти був вірний, поставлю тебе над великим. Увійди в радість пана твого” (Мт. 25, 21).

о. Михайло Чижович, редемпторист