Покров Пресвятої Богородиці

---

Лк. 10, 32-48, 11, 27-28.

Захорони нас від усякого лиха і лютих напастей

Свято Покрови Пресвятої Богородиці можна впевнено назвати святом Марії – нашої духовної Матері. Сьогоднішнє свято вказує на важливу рису її духовного материнства – милосердя. Церква називає Марію Матір’ю милосердя. Сьогодні Церква звертається до Неї такими словами: „Пречиста Богородице! Ти для скорботних – велика заступниця, негайна помічнице, спасіння та підпора людства, море ласки, джерело Божої мудрости, покров для світу”. А пізніше додає: „Тому покровом своєї милости покрий Церкву і ввесь народ”.

Коли пригадаємо собі історію сьогоднішнього свята, то побачимо що саме ця риса Богородиці стала основою свята Покрови. За переказами, йому передувала подія, що відбулася в місті Константинополі у Влахернському храмі 14 жовтня 910 року, де зберігалася велика християнська реліквія - риза Богородиці. Мешканці міста Константинополя були оточені турецькими військами і їхнє життя опинилося під великою загрозою. Тоді вся громада міста зібралася і місцевому храмі і ревно молилися до Богородиці про поміч і захист. Разом з народом молився святий Андрій Юродивий. Під час молитви святий побачив у яскравому світлі Богородицю разом з Іваном Христителем і апостолом Іваном, яка об’явилася у святилищі храму. Марія довго молилася перед престолом, а потім зняла з голови велику хустку – омофор і широко розпростерла її над народом у храмі. Цим Вона засвідчила свою поміч і опіку над людьми і цілим містом. Чутка про це чудо швидко рознеслась по всьому місті. Після цього вороги відступили від міста. Це був знак її опіки, духовного материнства і милосердя над людьми. Тут, можна сказати, виразно проявився заповіт Ісуса Христа на хресті: „Сину, ось мати твоя” (Ів. 19, 27). Цю правду Церква потверджує у своїх молитвах на свято Покрови: „Її, єдину благословенну, він подарував своєму народові за помічницю, щоб вона провадила і захищала слуг своїх від усякої біди” (стихира вечірні).

Духовний покров і опіка Божої Матері над людьми знайшли своє відображення у молитвах. Прикладом цього є така молитва:

„Радуйся, Царице, Мати милосердя, життя, насолодо і надіє наша, радуйся! До Тебе ми кличемо вигнані діти Єви, до Тебе зітхаємо в стогонах і плачі на цій долині сліз. Тому Заступнице наша, милосердний погляд на нас зверни, і Ісуса, благословенний плід лона Твого, нам після цього вигнання покажи. О, щедра, о милостива, о солодка Діво Маріє!”.

Марія дарує нам милосердя, коли випрошує у Христа ласку очищення з гріхів, покаяння і навернення, оздоровлення з різних хвороб.

Церква вшановує святих не тільки за їх заслуги, а й старається наслідувати приклад їхнього життя, вчитися від них святості життя. Марія не тільки дарує нам Боже милосердя своїми молитвами, але також заохочує нас бути милосердними, дарувати милосердя своїм ближнім у терпіннях, прощенні, наверненні, хворобах згідно слів блаженства: „Блаженні милосердні, бо вони зазнають милосердя”.

Богородиця виявляє нам своє милосердя безпосередньо, а також і через інших людей.

В одній сім’ї міста Коломия виникло мале непорозуміння матері з батьком. Тато залишив сім’ю і останній час жив у своїх батьків. Була у них дев’ятирічна дочка, яка боляче переживала цю розлуку і не хотіла залишитися сама, без тата. У серпні 2015 року вона, за згодою мами, вирішила піти з парафіянами на прощу з Коломиї до Зарваниці, щоб випросити в Марії ласку навернення для батька. Місцевий священик відмовляв її, що вона ще мала і не має сили, бо дорога довга – два з половиною дні. Та дівчина наполягала взяти її, бо хоче помолитися, щоб тато повернувся до дому. Коли дочка була вже у Зарваниці, батько відчув в душі сильний голос, який казав взяти дружину і поїхати до Зарваниці. Коли тато приїхав у село, у каплиці біля чудотворного джерела, побачив свою дочку, яка молилася перед Зарваницькою іконою Божої Матері. Ця подія настільки зворушила серце батька, що він підбіг, взяв дитину на руки, поцілував і сказав, що вже більше ніколи не залишить сім’ї. Так молитвою дев’ятирічної дочки Марія принесла в сім’ю Боже милосердя, яке врятували її від зруйнування.

Такого заступництва й опіки хоче кожна людина, родина й народ. Від самого початку існування нашої держави, ми стало мали великих і сильних ворогів. Тож нічого дивного, що наш народ шукав такої помочі й опіки, проти якої не може встоятися жодна людська сила, а тією поміччю був якраз покров Пречистої Діви Марії. Тому празник Покрови завжди був і є для нашого народу днем великого вияву любові і вдячності Пресвятій Богородиці та днем радісної прослави і звеличення Її покрову й заступництва.

Ісус Христос вибрав Марію за свою Матір, щоб за її посередництвом прийти у цей світ і спасти нас. Через Неї Він опікується нами і захищає нас. Тому будьмо вдячними Богові за те, що дав нам Пречисту Діву Марію як Матір, що хоронить нас Своїм могутнім Покровом, і завжди з довір’ям звертаймося до Неї у молитві словами: „Пресвята Богородице, спаси нас” Амінь.

о. Михайло Чижович, редемпторист